Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ПАВЛОВКА, село расположено на возвышенностяхъ пересѣкаемыхъ глубокими оврагами, при истокахъ ручья впадающаго въ Рось. Земля очень плодородна. По нѣкоторымъ признакамъ полагаютъ, что селеніе это очень давнее. Задолго до построенія церкви на нынѣшнемъ мѣстѣ, церковь существовала на другомъ, гдѣ стоитъ нынѣ каменный крестъ и примѣтны знаки древняго кладбища. Дѣйствительно это мѣсто, какъ обваливающееся болѣе и болѣе, должно быть признано неудобнымъ для церкви. Но въ какое время здѣсь была церковь и кладбище никто не помнитъ не только изъ нынѣ живущихъ поселянъ, но и не слыхалъ ничего отъ своихъ предковъ. Жителей: православныхъ 1020, римскихъ 8. Въ 1741 году въ Павловкѣ было 43 двора. Земли числится въ имѣніи 3394 десятины. Павловка принадлежала къ Погребищскому ключу и имѣла однихъ владѣльцовъ до недавнихъ временъ, когда графъ Адамъ Ржевусскій подарилъ Павловку графинѣ Эвелинѣ Ганской, которая въ 1850 году продала это село доктору медицины и хирургіи Іосифу Антоновичу Ковальскому (латин. испов., род. 1791 года).

Переклад

ПАВЛІВКА, село, розташоване на підвищеннях, порізаних глибокими ярами, біля витоків струмка, що впадає в Рось. Земля дуже родюча. За деякими ознаками вважають, що це поселення дуже давнє. Задовго до того, як збудували церкву на нинішньому місці, церква стояла на іншому, де тепер стоїть кам’яний хрест і помітні сліди давнього цвинтаря. Справді, це місце, яке дедалі більше обвалюється, слід визнати незручним для церкви. Але коли тут були церква й цвинтар, ніхто з нині живих селян не пам’ятає і навіть нічого не чув про це від своїх предків. Жителів: православних 1020, римо-католиків 8. 1741 року в Павлівці було 43 двори. Землі в маєтку числиться 3394 десятини. Павлівка належала до погребищенського ключа й мала тих самих власників аж до недавнього часу, коли граф Адам Ржевуський подарував Павлівку графині Евеліні Ганській, яка 1850 року продала це село докторові медицини й хірургії Іосифу Антоновичу Ковальському (лат. віросп., нар. 1791 р.).

Оригінал

Церковь во имя Іоанна Богослова, деревяная на каменномъ фундаментѣ, построена 1748 года; колокольня при ней каменная, построенная протоіереемъ Николаемъ Шереметинскимъ въ 1843 году. О предшествовавшей церкви Павловской упоминается въ визитахъ за 1741 и 1746 годы Погребисскаго деканата. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 73 десятины. Къ ней причислено:

Переклад

Церква на честь Іоанна Богослова, дерев’яна на кам’яному фундаменті, збудована 1748 року; дзвіниця при ній кам’яна, збудована протоієреєм Миколаєм Шереметинським 1843 року. Про попередню павлівську церкву згадано у візитах Погребищенського деканату за 1741 і 1746 роки. За штатами зарахована до 5-го класу; землі має 73 десятини. До неї приписано:

Оригінал

Деревня Прицевка, переименованная въ концѣ прошлаго вѣка въ Адамовку, лежитъ вь 5-ти верстахъ отъ Павловки; принадлежитъ къ Погребищскому имѣнію. Жителей обоего пола 594. Въ 1819 году здѣсь построена деревяная часовня въ честь преподобныя Параскевы и нынѣ существующая.

Переклад

Село Прицевка, перейменоване наприкінці минулого століття на Адамовку, лежить за 5 верст від Павлівки; належить до погребищенського маєтку. Жителів обох статей 594. 1819 року тут збудовано дерев’яну каплицю на честь преподобної Параскеви, що існує й нині.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3394 десятини ≈ 3708 га; 73 десятини ≈ 79,8 га; 5 верст ≈ 5,3 км. Перерахунок наш.

Назва. «Павловка» — Павлівка. Тепер — село Павлівка Погребищенської громади Вінницької області.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Бердичівський повіт, «Погребищское имѣніе.»
Сторінки
264 · скан 264
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 264. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/pavlivka/