Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ОСИЧНА, село въ 7-ми верстахъ на югъ отъ Животова, при соединеніи двухъ безъименныхъ ручьевъ, отъ села Ружичной и изъ Хмелевскихъ полей текущихъ и впадающихъ однимъ каналомъ въ Роську, въ м. Животовѣ. Жителей обоего пола 1124, изъ коихъ 24 римскаго исповѣданнія. Земли 3107 десятинъ, изъ коихъ значительная часть покрыты лѣсомъ, преимущественно осиновымъ; отъ чего и названіе село получило. Осична въ недавнее время имѣла однихъ владѣльцевъ съ Животовымъ. Вначалѣ текущаго вѣка ее купилъ Францъ, отецъ Августина Бекерскаго, по смерти коего нынѣ принадлежитъ его дѣтямъ. Достопримѣчательность села составляетъ каменный крестъ близъ усадьбы священника, подъ которымъ погребены тѣла неизвѣстнаго по имени эконома села Осичны польскаго происхожденія, его жены и дѣтей, убитыхъ въ 1768 году во время коліивщины.
Переклад
ОСИЧНА, село за 7 верст на південь від Животова [нині Новоживотів], при злитті двох безіменних струмків, що течуть від села Рожичної та з хмелевських полів і одним руслом впадають у Роську в м. Животові. Жителів обох статей 1124, з них 24 римського віросповідання. Землі 3107 десятин, значна частина яких укрита лісом, переважно осиковим; звідси й назву село дістало. Донедавна Осична мала тих самих власників, що й Животів. На початку нинішнього століття її купив Франц, батько Августина Бекерського, після смерті якого вона нині належить його дітям. Визначною пам’яткою села є кам’яний хрест біля садиби священика, під яким поховано тіла невідомого на ім’я економа села Осичної, польського походження, його дружини й дітей, убитих 1768 року під час Коліївщини.
Оригінал
Церковь во имя великомученика Георгія, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ съ хуторомъ 50 десятинъ; построена въ 1798 году. Къ ней, кромѣ Осичной, причислялась прежде и деревня Калиновка, только въ 2-хъ верстахъ отстоящая; но въ недавнее время причислена къ Животовской Покровской церкви въ 10-ти верстахъ отстоящей, такъ что ѣдущіе изъ Калиновки въ приходскую свою церковь, должны проѣзжать мимо Осичанской церкви.
Переклад
Церква на честь великомученика Георгія, дерев’яна, 5-го класу; землі має разом із хутором 50 десятин; збудована 1798 року. До неї, крім Осичної, раніше було приписане й село Калиновка, що лежить лише за 2 версти; але віднедавна його приписано до животівської Покровської церкви, що за 10 верст, тож ті, хто їде з Калиновки до своєї парафіяльної церкви, мусять проїжджати повз осичанську церкву.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 7 верст ≈ 7,5 км; 3107 десятин ≈ 3394 га; 50 десятин ≈ 54,6 га; 2 версти ≈ 2,1 км; 10 верст ≈ 10,7 км. Перерахунок наш.
Назва. «Осична» — Осична.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 461–462. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/osychna/