Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
НАЛИВАЙКОВКА село въ 5-ти верстахъ на западъ отъ м. Макарова, при вершинахъ ручья Почепика. Жителей обоего пола 766; земли 4872 десятины. Родина древней малороссійской дворянской фамиліи Наливайковъ, изъ которой извѣстны: гетманъ Наливайко, замученный поляками за православіе и патріотизмъ и старшій его братъ соборный протопопъ въ Острогскомъ замкѣ князей Острожскихъ, велѣвшій похоронить его по смерти въ полѣ, чтобы кости его не зблизились съ папскими еретиками, которыхъ господство въ Острогѣ онъ предвидѣлъ. Что с. Наливайковка населено въ давнее время, это можно заключать и изъ того, что лѣса вокругъ уже давно не существуютъ и что на поляхъ находится нѣсколько древнихъ могилъ и нѣсколько урочищъ съ непонятными нынѣ названіями: Кидница, Надухи, Демяновске. Наливайковка принадлежала издавна къ Макаровскому имѣнію. Въ 1830 году Ксаверій Павша продалъ это село Сорочинскому, а этотъ въ 1845 полковнику Николаю Чесноку, перепродавшему въ 1861 году В. В. Синельникову. Еще въ 1842 году въ селеніи построенъ хорошій винокуренный заводъ, снабженный съ 1853 года паровымъ механизмомъ. Дровами винокурня снабжается изъ сосѣднихъ казенныхъ лѣсовъ. Пропорція производства вина опредѣляется 150 пудами ежедневнаго затёра.
Переклад
НАЛИВАЙКІВКА, село за 5 верст на захід від містечка Макарова, біля верхів’їв струмка Почепика. Жителів обох статей 766; землі 4872 десятини. Батьківщина давнього малоросійського дворянського роду Наливайків, з якого відомі гетьман Наливайко, закатований поляками за православ’я і патріотизм, та його старший брат, соборний протопоп в Острозькому замку князів Острозьких, який звелів по смерті поховати себе в полі, щоб його кості не зблизилися з папськими єретиками, панування яких в Острозі він передбачав. Що село Наливайківка заселене здавна, можна судити й з того, що лісів довкола вже давно немає і що на полях є кілька давніх могил і кілька урочищ із нині незрозумілими назвами: Кидниця, Надухи, Дем’яновське. Наливайківка здавна належала до макарівського маєтку. 1830 року Ксаверій Павша продав це село Сорочинському, а той 1845 року — полковникові Миколі Чеснокові, який 1861 року перепродав його В. В. Синельникову. Ще 1842 року в селі збудовано добру гуральню, з 1853 року обладнану паровою машиною. Дровами гуральню забезпечують із сусідніх казенних лісів. Обсяг виробництва вина [горілки] визначено в 150 пудів щоденного затору.
Оригінал
Церковь Николаевская, деревяная, 6-го класса; земли имѣетъ 43 десятины, построена въ 1845 году помѣщицею Сорочинскою. До построенія ея существовала давнѣйшая церковь, описанная въ визитѣ Хвастовскаго деканата за 1746 годъ, недавно возобновленною.
Переклад
Церква Миколаївська, дерев’яна, 6-го класу; землі має 43 десятини; збудована 1845 року поміщицею Сорочинською. До її побудови існувала давніша церква, описана у візиті Фастівського деканату за 1746 рік як нещодавно відновлена.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 4872 десятини ≈ 5323 га; 43 десятини ≈ 47 га. Перерахунок наш.
Назва. «Наливайковка» — Наливайківка.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 87–88. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/nalyvaikivka/