Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
МУЗЫЧИ село въ 6-ти верстахъ отъ м. Ясногородки, при безъименномъ притокѣ Ирпеня. Жителей обоего пола 445. Основателемъ села, прежде бывшаго незначительнымъ хуторомъ, называютъ Пащенка музыканта, котораго потомки и теперь живутъ въ селѣ. Жители указываютъ мѣсто, на которомъ останавливался куренемъ (лагеремъ) Палій, во время одного изъ своихъ походовъ изъ Хвастова. На этомъ мѣстѣ находится нынѣ экономическій фольварокъ. Въ приходской церкви находится писанное евангеліе, отобранное Паліемъ у Шведовъ и подаренное имъ въ Музыцкую церковь.
Переклад
МУЗИЧІ, село за 6 верст від м. Ясногородки, на безіменній притоці Ірпеня. Жителів обох статей 445. Засновником села, яке раніше було незначним хутором, називають музиканта Пащенка, нащадки якого й тепер живуть у селі. Жителі показують місце, де під час одного зі своїх походів із Фастова стояв куренем (табором) Палій. На цьому місці нині стоїть економічний фільварок. У парафіяльній церкві зберігається рукописне Євангеліє, яке Палій відібрав у шведів і подарував музицькій церкві.
Оригінал
Церковь Михайловская, деревянная, 6-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію. Касательно времени построенія ея собраны слѣдующія свѣдѣнія: въ визитѣ за 1746 годъ Хвастовскаго деканата сказано: «въ тей вси выбудована церкѣвъ, южъ до руины наклоніона, але на нова̨ др̄ева громада навозила; дзвоницы нема; дзвоновъ два на слупах и клепадло желѣзне». Въ актовой же книгѣ Радомысльской Консисторіи на 1755 годъ записана презента княгини Людвики Шуйской въ сихъ словахъ: Людвика з Зборовских, по первому мужу княгиня Шуйская-хоронжина Брестская (вдова Франца), а по теперешнему (1755 года) замужеству Быстр̄ина, Регентова В. К. Лит. Линовска, Чахецка, добр Теребуня, Сахневич, Хойник и Ясногородки доживотна пани, ясне вельможнему мосци ксендзу митрополит̄ѣ! Мой пане! Вакуе тераз beneficium ritus grecouniti в добрах сынов моих Адама и Тадеуша князев Шуйских д́ѣд́ичныхъ, Музычи названых. Вѣнц проше̨ до цер̄кви выж помѣніоней нововыставіоней высве̨т̄ит̄ь Луку Богдановича, а не инего кого». Слѣдовательно нынѣшняя церковь построена около 1755 года. Впрочемъ по преданію въ давнее время, еще до руинъ, церковь стояла на другомъ указываемомъ жителями мѣстѣ, называемомъ доселѣ церковищемъ.
Переклад
Церква Михайлівська, дерев’яна, 6-го класу; землі має указну пропорцію. Щодо часу її спорудження зібрано такі відомості: у візиті Фастівського деканату за 1746 рік сказано: «въ тей вси выбудована церкѣвъ, южъ до руины наклоніона, але на нова̨ др̄ева громада навозила; дзвоницы нема; дзвоновъ два на слупах и клепадло желѣзне» [у цьому селі збудована церква, вже схилена до руїни, але на нову громада навозила дерева; дзвіниці немає; два дзвони на стовпах і залізне било]. А в актовій книзі Радомисльської консисторії за 1755 рік записано презенту княгині Людвіки Шуйської такими словами: Людвика з Зборовских, по первому мужу княгиня Шуйская-хоронжина Брестская (вдова Франца), а по теперешнему (1755 года) замужеству Быстр̄ина, Регентова В. К. Лит. Линовска, Чахецка, добр Теребуня, Сахневич, Хойник и Ясногородки доживотна пани, ясне вельможнему мосци ксендзу митрополит̄ѣ! Мой пане! Вакуе тераз beneficium ritus grecouniti в добрах сынов моих Адама и Тадеуша князев Шуйских д́ѣд́ичныхъ, Музычи названых. Вѣнц проше̨ до цер̄кви выж помѣніоней нововыставіоней высве̨т̄ит̄ь Луку Богдановича, а не инего кого» [Людвіка зі Зборовських, за першим чоловіком княгиня Шуйська, хорунжина берестейська (вдова Франца), а за теперішнім (1755 року) шлюбом Бистрина, регентова Великого князівства Литовського, линовська, чахецька, довічна пані маєтків Теребуня, Сахневичів, Хойників і Ясногородки, — ясновельможному його милості ксьондзові митрополитові! Мій пане! Нині вакантний бенефіцій греко-унійного обряду в спадкових маєтках моїх синів Адама й Тадеуша, князів Шуйських, що звуться Музичі. Тож прошу до вищезгаданої новопоставленої церкви висвятити Луку Богдановича, а не когось іншого]. Отже, нинішню церкву збудовано близько 1755 року. Утім, за переказом, у давні часи, ще до руїн, церква стояла на іншому місці, яке показують жителі і яке досі називають церковищем.
Оригінал
Къ Музычскому приходу причислена деревня Неграши въ 4-хъ верстахъ отъ с. Музычъ лежащая, при вершинѣ того же ручья. Жителей обоего пола 206. Графиня Изабелла Ледуховская продала въ 1820 году деревню эту чиновнику Носкову, котораго наслѣдники удержали за собою до настоящаго времени часть деревни. Другую они продали надворному совѣтнику Якову Каленіусу и небольшую часть чиновнику Ивану Соханскому. Такимъ образомъ эта небольшая деревня нынѣ имѣетъ слѣдующихъ владѣльцовъ:
Переклад
До музицької парафії приписано село Неграші, що лежить за 4 версти від с. Музичів, біля верхів’я того самого струмка. Жителів обох статей 206. Графиня Ізабелла Ледуховська 1820 року продала це село чиновникові Носкову, спадкоємці якого досі тримають за собою частину села. Другу частину вони продали надвірному радникові Якову Каленіусу, а невелику частину — чиновникові Іванові Соханському. Отже, нині це невелике село має таких власників:
Оригінал
| ЗЕМЛИ. Р. Д. М. П. | |
| а) Яковъ Каленіусъ | 367 дес. 67. |
| б) Михаилъ Носачъ-Носковъ | 183 — 32. |
| в) Степанъ Носачъ-Носковъ. | 100 — 16. |
| г) Иванъ Паволоцкій | 192 — 30. |
Переклад
| ЗЕМЛІ. Р. Д. Ч. С. [ревізьких душ чоловічої статі] | |
| а) Яків Каленіус | 367 дес. 67. |
| б) Михайло Носач-Носков | 183 — 32. |
| в) Степан Носач-Носков. | 100 — 16. |
| г) Іван Паволоцький | 192 — 30. |
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 6 верст ≈ 6,4 км; 4 версти ≈ 4,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Музычи» — Музичі.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 76–77. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/muzychi/
