Музичі у Похилевича (1864)

Переклад

МУЗИЧІ, село за 6 верст від м. Ясногородки, на безіменній притоці Ірпеня. Жителів обох статей 445. Засновником села, яке раніше було незначним хутором, називають музиканта Пащенка, нащадки якого й тепер живуть у селі. Жителі показують місце, де під час одного зі своїх походів із Фастова стояв куренем (табором) Палій. На цьому місці нині стоїть економічний фільварок. У парафіяльній церкві зберігається рукописне Євангеліє, яке Палій відібрав у шведів і подарував музицькій церкві.

Переклад

Церква Михайлівська, дерев’яна, 6-го класу; землі має указну пропорцію. Щодо часу її спорудження зібрано такі відомості: у візиті Фастівського деканату за 1746 рік сказано: «въ тей вси выбудована церкѣвъ, южъ до руины наклоніона, але на нова̨ др̄ева громада навозила; дзвоницы нема; дзвоновъ два на слупах и клепадло желѣзне» [у цьому селі збудована церква, вже схилена до руїни, але на нову громада навозила дерева; дзвіниці немає; два дзвони на стовпах і залізне било]. А в актовій книзі Радомисльської консисторії за 1755 рік записано презенту княгині Людвіки Шуйської такими словами: Людвика з Зборовских, по первому мужу княгиня Шуйская-хоронжина Брестская (вдова Франца), а по теперешнему (1755 года) замужеству Быстр̄ина, Регентова В. К. Лит. Линовска, Чахецка, добр Теребуня, Сахневич, Хойник и Ясногородки доживотна пани, ясне вельможнему мосци ксендзу митрополит̄ѣ! Мой пане! Вакуе тераз beneficium ritus grecouniti в добрах сынов моих Адама и Тадеуша князев Шуйских д́ѣд́ичныхъ, Музычи названых. Вѣнц проше̨ до цер̄кви выж помѣніоней нововыставіоней высве̨т̄ит̄ь Луку Богдановича, а не инего кого» [Людвіка зі Зборовських, за першим чоловіком княгиня Шуйська, хорунжина берестейська (вдова Франца), а за теперішнім (1755 року) шлюбом Бистрина, регентова Великого князівства Литовського, линовська, чахецька, довічна пані маєтків Теребуня, Сахневичів, Хойників і Ясногородки, — ясновельможному його милості ксьондзові митрополитові! Мій пане! Нині вакантний бенефіцій греко-унійного обряду в спадкових маєтках моїх синів Адама й Тадеуша, князів Шуйських, що звуться Музичі. Тож прошу до вищезгаданої новопоставленої церкви висвятити Луку Богдановича, а не когось іншого]. Отже, нинішню церкву збудовано близько 1755 року. Утім, за переказом, у давні часи, ще до руїн, церква стояла на іншому місці, яке показують жителі і яке досі називають церковищем.

Переклад

До музицької парафії приписано село Неграші, що лежить за 4 версти від с. Музичів, біля верхів’я того самого струмка. Жителів обох статей 206. Графиня Ізабелла Ледуховська 1820 року продала це село чиновникові Носкову, спадкоємці якого досі тримають за собою частину села. Другу частину вони продали надвірному радникові Якову Каленіусу, а невелику частину — чиновникові Іванові Соханському. Отже, нині це невелике село має таких власників:

Переклад