Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЛУКА село на лѣвой сторонѣ рѣки Ирпеня въ 5-ти верстахъ выше м. Бѣлогородки; отъ с. Музычъ въ 4-хъ верстахъ. Жителей обоего пола 250. Село разбросано по склонамъ горъ и на луговой низменности, откуда и названіе его. Есть признаки, что прежде оно было обширнѣе. Полагаютъ, что Лучьская волость около Кіева, подаренная великимъ княземъ Ярополкомъ въ XII вѣкѣ Кіевопечерской Лаврѣ, о чемъ упоминается въ Воскресенской лѣтописи, есть нынѣшнее село Лука съ прилежащими селами, имѣющими хотя гористыя, но довольно хлѣбородныя поля. Напротивъ села напротивуположной лѣсистой сторонѣ рѣки лежитъ деревня Бобрица.
Переклад
ЛУКА, село на лівому березі річки Ірпеня, за 5 верст вище м. Білогородки; від с. Музичів — за 4 версти. Жителів обох статей 250. Село розкидане по схилах гір і на луговій низовині, звідки й походить його назва. Є ознаки, що раніше воно було більшим. Вважають, що Лучська волость під Києвом, яку великий князь Ярополк у XII столітті подарував Києво-Печерській лаврі, про що згадано у Воскресенському літописі, — це нинішнє село Лука з прилеглими селами, які мають хоч і гористі, але досить урожайні поля. Навпроти села, на протилежному лісистому березі річки, лежить село Бобриця.
Оригінал
Церковь Николаевская, деревянная, 7-го класса; земли имѣетъ 36 десятинъ, построена въ 1798 году. О предшествовавшихъ церквяхъ с. Луки извѣстно, что въ 1748 году, по ходатайству предъ митрополитомъ Володковичемъ Ясногородскаго священника Кмиты, была построена въ с. Лукѣ церковь близь старой 1), описаніе которой находится въ визитѣ Хвастовскаго деканата за 1746 годъ. Церковь построенная священникомъ Кмитою сгорѣла въ 1795 году. Къ приходу Луцкому причислена деревня Горбовичи въ 3-хъ верстахъ отстоящая. Жителей въ ней обоего пола 156. Деревня лежитъ среди возвышенностей или горбовъ, при соединеніи двухъ ручейковъ, впадающихъ въ рѣку Ирпень близь Игнатовки. Она примѣчательна тѣмъ, что въ ней около 40 лѣтъ имѣла свою резиденцію графиня Изабелла Ледуховская до самой своей смерти въ 1847 году. Покойная графиня, проведшая молодость свою въ большомъ свѣтѣ, жила въ Горбовичахъ въ небольшомъ домикѣ, никуда не выѣзжая и никого не принимая. Горбовичами и сельцомъ Лукою она владѣла на дожизненномъ правѣ. Вблизи Горбовичъ среди живописныхъ горъ жители указываютъ на одно мѣсто, гдѣ жили нѣкогда чернцы. Но какіе это чернцы, въ какое время пребывали, не сохранилось преданій.
Переклад
Церква Миколаївська, дерев’яна, 7-го класу; землі має 36 десятин, збудована 1798 року. Про попередні церкви с. Луки відомо, що 1748 року на клопотання ясногородського священика Кмити перед митрополитом Володковичем у с. Луці збудували церкву біля старої 1), опис якої є у візиті Фастівського деканату за 1746 рік. Церква, збудована священиком Кмитою, згоріла 1795 року. До парафії Луки приписано село Горбовичі, що лежить за 3 версти. Жителів у ньому обох статей 156. Село лежить серед підвищень, або горбів, біля злиття двох струмків, що впадають у річку Ірпінь поблизу Ігнатовки. Воно примітне тим, що близько 40 років у ньому мала свою резиденцію графиня Ізабелла Ледуховська — аж до самої смерті 1847 року. Покійна графиня, яка провела молодість у великому світі, жила в Горбовичах у невеликому будиночку, нікуди не виїжджаючи й нікого не приймаючи. Горбовичами й сільцем Лукою вона володіла на довічному праві. Поблизу Горбовичів серед мальовничих гір жителі показують одне місце, де колись жили ченці. Але що це були за ченці й коли вони там перебували, переказів не збереглося.
Оригінал
См. акты Радомысльской Консисторіи за 1748 годъ.
Переклад
Див. акти Радомисльської консисторії за 1748 рік.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 4 версти ≈ 4,3 км; 36 десятин ≈ 39,3 га; 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Лука» — Лука.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 77–78. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/luka/