Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
МЛІЕВЪ, село при рѣкѣ Ольшанѣ, въ 4-хъ верстахъ ниже м. Городищъ. Жителей обоего пола: православныхъ 4269, римскихъ католиковъ 10, евреевъ 79. Въ прежніе вѣка Мліевъ носилъ названіе мѣстечка Мгліева и былъ главнымъ въ округѣ, еще до возвышенія Смѣлой. Мгліевщина въ XVII вѣкѣ пожалована гетману коронныхъ войскъ Конецпольскому, совокупно съ Смѣлою, Константиновомъ, Балаклеей и Орловцемъ. Въ то время Мліевъ извѣстенъ былъ добываніемъ красильныхъ произведеній, а доходъ доставляемый имѣніемъ простирался до 200,000 талеровъ 1). Въ 1648 году Богданъ Хмельницкій отнялъ Мліевъ съ округомъ отъ Конецпольскаго; но постановленіемъ сейма 1661 года имѣніе вновь утверждено за Конецпольскимъ, не смотря на оспариваніе Данила Выговскаго. Съ начала истекшаго столѣтія Мліевъ принадлежалъ къ Смѣлянщинѣ князей Любомірскихъ и поступилъ къ нынѣшнимъ владѣльцамъ одновременно съ м. Мошнами.
Переклад
МЛІЇВ, село на річці Ольшані, за 4 версти нижче м. Городища. Жителів обох статей: православних 4269, римських католиків 10, євреїв 79. У давніші століття Мліїв мав назву містечка Мглієва і був головним в окрузі ще до піднесення Сміли. Мгліївщину в XVII столітті надано гетьманові коронних військ Конецпольському разом зі Смілою, Костянтинівкою, Балаклеєю та Орловцем. Тоді Мліїв був відомий добуванням барвників, а прибуток, який давав маєток, сягав 200 000 талерів 1). 1648 року Богдан Хмельницький відібрав Мліїв з округою в Конецпольського; але постановою сейму 1661 року маєток знову затверджено за Конецпольським, попри те що його оспорював Данило Виговський. Від початку минулого століття Мліїв належав до Смілянщини князів Любомирських і перейшов до теперішніх власників одночасно з м. Мошнами.
Оригінал
Богданъ Хмельн. Костомарова. Томъ II, стр. 9.
Переклад
Богдан Хмельн. Костомарова. Том II, с. 9.
Оригінал
Въ началѣ прошлаго вѣка въ Мліевѣ было двѣ церкви: Успенская и Троицкая. Объ обѣихъ говорится въ визитахъ Смѣлянскаго деканата за 1741 и 1746 годы, какъ давно существующихъ. Объ Успенской сказано, что она построена 1746 года «коло старой церкви», а построеніе Троицкой отнесено къ 1738 году тоже на мѣстѣ давнѣйшей. Приходскихъ дворовъ причислялось, во время визитъ по 60-ти къ каждой. Священники обѣихъ: Іоаннъ Григоровичъ и Семеонъ Бутковичъ посвящены были къ нимъ въ Кіевѣ. Успенская церковь упразднена въ 1842 году при введеніи штатовъ. Троицкая нынѣ существующая каменная построена прихожанами при пособіи бывшей владѣлицы, Екатерины Васильевны Литте въ 1827 году. Колокольня при ней также каменная. Церковь богато снабжена утварью и сосудами. По штатамъ сельскихъ церквей состоитъ во 2-мъ классѣ; земли имѣетъ двойную пропорцію
Переклад
На початку минулого століття в Мліїві було дві церкви: Успенська і Троїцька. Про обидві йдеться у візитах Смілянського деканату за 1741 і 1746 роки як про такі, що існують здавна. Про Успенську сказано, що її збудовано 1746 року «коло старой церкви» [біля старої церкви], а спорудження Троїцької віднесено до 1738 року, теж на місці давнішої. Парафіяльних дворів за часів візитів налічувалося по 60 при кожній. Священики обох, Іоанн Григорович і Семеон Буткович, були висвячені до них у Києві. Успенську церкву скасовано 1842 року, коли запроваджували штати. Нинішню Троїцьку, муровану, збудували парафіяни з допомогою колишньої власниці, Катерини Василівни Літте, 1827 року. Дзвіниця при ній теж мурована. Церква багато забезпечена начинням і посудом. За штатами сільських церков належить до 2-го класу; землі має подвійну пропорцію.
Оригінал
Говоря о Мліевскихъ церквахъ слѣдуетъ припомнить о старостѣ одной изъ нихъ Шпакѣ, замученномъ въ прошломъ вѣкѣ Поляками за отвращеніе его отъ навязываемой правительствомъ уніи съ еретическою церковію. Въ честь мученика ежегодно въ приходской церкви совершается панихида.
Переклад
Говорячи про мліївські церкви, слід згадати про старосту однієї з них, Шпака, якого в минулому столітті замучили поляки за його відразу до унії з єретичною церквою, яку нав’язував уряд. На честь мученика щороку в парафіяльній церкві правлять панахиду.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Мліевъ» — Мліїв.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Черкаський повіт, «Вотчинное имѣніе княгини Воронцовой.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 630–631. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/mliiv/