Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БУКРИНЪ-МАЛЫЙ, село въ 2-хъ верстахъ отъ Великаго, выше, по томуже самому ручью; въ такомъ же разстояніи отъ села Ромашекъ. Правильнѣе должно называть Бугринъ, по свойству бугристой мѣстности. Жителей обоего пола, совмѣстно съ деревнею Колесищами (такъ называется южная часть села) 1122. Въ 1741 году въ Маломъ-Букринѣ было только 30 дворовъ; въ 1792—71 дворъ и 657 душъ обоего пола. Въ концѣ прошлаго вѣка, именно въ 1791 году, Букринъ отъ князя Станислава Понятовскаго, съ другими селеніями, отошелъ въ собственность Ячевскаго, внуку коего Діонисію Цезаревичу Ячевскому, живущему постоянно въ другомъ своемъ имѣніи Рѣчицкаго уѣзда (лат. испов,, сынъ Цезарій род. 1852 года и Иванъ 1854 года), и нынѣ принадлежитъ. Земли къ имѣнію принадлежитъ 1761 десятина.
Переклад
МАЛИЙ БУКРИН, село за 2 версти від Великого [Букрина], вище по тому самому струмку; на такій самій відстані від села Ромашок. Правильніше його називати Бугрин — через бугристу місцевість. Жителів обох статей разом із селом Колесищами (так називається південна частина села) 1122. 1741 року в Малому Букрині було тільки 30 дворів; 1792 року — 71 двір і 657 душ обох статей. Наприкінці минулого століття, а саме 1791 року, Букрин разом з іншими поселеннями перейшов від князя Станіслава Понятовського у власність Ячевського; його онукові, Діонісію Цезаровичу Ячевському, який постійно живе в іншому своєму маєтку в Речицькому повіті (латинського віросповідання; сини: Цезарій, нар. 1852 року, та Іван, 1854 року), Букрин належить і нині. Землі до маєтку належить 1761 десятина.
Оригінал
Давнѣйшая изъ извѣстныхъ Букринскихъ церквей, существовавшая съ 1726 г. сгорѣла въ 1744 и на мѣсто ея построена была часовня въ 1750 году, на мѣстѣ нынѣ занятомъ помѣщичьимъ садомъ. Но въ 1790 году по одаль старой церкви заложена нынѣшняя во имя Архангела Михаила, изъ дубоваго дерева, которая окончена только въ 1800 году. По штатамъ она состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ 36½ десятинъ.
Переклад
Найдавніша з відомих букринських церков, що існувала з 1726 р., згоріла 1744 року, і на її місці 1750 року збудували каплицю — там, де нині поміщицький сад. Але 1790 року віддалік від старої церкви заклали нинішню, на честь Архангела Михаїла, з дубового дерева, і закінчили її тільки 1800 року. За штатами вона належить до 5-го класу; землі має 36½ десятини.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 1761 десятина ≈ 1924 га; 36½ десятини ≈ 39,9 га. Перерахунок наш.
Назва. «Букринъ-Малый» — Малий Букрин.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 590 · скан 590
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 590. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/malyi-bukryn/