Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
НИЗГУРЦЫ МАЛЫЕ, близъ почтовой дороги изъ Ружина въ Бѣлополье, въ 7-ми верстахъ отъ каждаго изъ этихъ мѣстечекъ, при ручьѣ Быстрикѣ. Жителей обоего пола: православныхъ 760, римскихъ католиковъ 51, евреевъ 6; земли 1672 десятины. Въ началѣ прошлаго вѣла селеніе это принадлежало къ имѣніямъ князей Любомірскихъ Іосифа и Каспра. Съ 1797 по 1832 Гуляницкимъ: Яну-Чеснику Смоленскому и сыну его Адаму. Съ 1732 года Діонисію Ивановскому, съ 1840 года дочери его Констанціи, по мужу, графинѣ Ржевусской. Въ окрестностяхъ села есть два замѣчательные урочища: Московщина и Таборище. Въ нихъ примѣтны военныя укрѣпленія, указывающія объ остановкѣ военныхъ отрядовъ въ первомъ Русскаго и Малороссійскаго, а въ послѣднемъ Польскаго и Татарскаго.
Переклад
МАЛІ НИЗГІРЦІ, поблизу поштової дороги з Ружина до Білопілля, за 7 верст від кожного з цих містечок, на струмку Бистрику. Жителів обох статей: православних 760, римо-католиків 51, євреїв 6; землі 1672 десятини. На початку минулого [XVIII] століття це поселення належало до маєтків князів Любомирських Іосифа й Каспера. З 1797 по 1832 [рік] — Гуляницьким: Янові, чесникові смоленському, і його синові Адаму. З 1732 року — Діонісію Івановському, з 1840 року — його доньці Констанції, за чоловіком графині Ржевуській. В околицях села є два примітні урочища: Московщина й Таборище. У них помітні воєнні укріплення, які вказують на зупинку військових загонів: у першому — російського й малоросійського, а в другому — польського й татарського.
Оригінал
Церковь во имя Іоанна Златоустаго, существовала въ 1746 году, какъ видно изъ визиты того года Паволочскаго деканата. Въ то время она была не давно починена, при священникѣ Григоріѣ Головчакѣ. Она поддерживается до настоящаго времени. По штату состоитъ въ 7 классѣ; земли имѣетъ указную пропорцію. При ней уже болѣе 100 лѣтъ состоятъ священниками Кошицы. Близъ церкви есть очень древній каменный кресть высотою въ аршинъ, съ славянскою надписью, которую трудно разобрать.
Переклад
Церква на честь Іоанна Золотоустого існувала 1746 року, як видно з візити того року Паволоцького деканату. На той час її недавно полагодили, за священика Григорія Головчака. Її підтримують до нинішнього часу. За штатом належить до 7-го класу; землі має указну пропорцію. При ній уже понад 100 років священиками служать Кошиці. Біля церкви є дуже давній кам’яний хрест заввишки в аршин зі слов’янським написом, який важко розібрати.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 7 верст ≈ 7,5 км; 1672 десятини ≈ 1827 га. Перерахунок наш.
Назва. «Низгурцы Малые» — Малі Низгірці. Тепер — село Малі Низгірці Бердичівського району Житомирської області.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Бердичівський повіт, «Погребищское имѣніе.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 262–263. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/mali-nyzghirtsi/