Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БЕРЕЗЯНКА-МАЛАЯ, село въ 6-ти верстахъ выше Великой-Березянкѣ, при томъ же самомъ ручьѣ и на такой же плодородной землѣ, осѣненной по мѣстамъ березовыми и дубовыми рощами. Жителей обоего пола: православныхъ 728, римскихъ католиковъ 10, евреевъ 20. Въ прошломъ вѣкѣ причислялась къ Таращанскому старотству; въ началѣ же текущаго сдѣлалась частною собственностію барона Оггера. Потомъ Березянка, еще въ цѣломъ своемъ составѣ, переходила: къ титулярному совѣтнику Ивану Ревякину и коллежскому ассесору Іосифу Товбичу. Въ 1833 году, по долговымъ обязательствамъ Товбича, Березянка раздѣлена на 4-ре почти равныя части между тремя его кредиторами и женою. Вслѣдствіе чего въ Березянкѣ нынѣ принадлежитъ:
Переклад
МАЛА БЕРЕЗЯНКА, село за 6 верст вище Великої Березянки, над тим самим струмком і на такій самій родючій землі, яку подекуди затіняють березові й дубові гаї. Жителів обох статей: православних 728, римо-католиків 10, євреїв 20. У минулому столітті зараховувалася до Таращанського староства, а на початку нинішнього стала приватною власністю барона Оггера. Потім Березянка, ще в повному своєму складі, переходила: до титулярного радника Івана Ревякіна і колезького асесора Іосифа Товбича. 1833 року за борговими зобов’язаннями Товбича Березянку поділено на 4 майже рівні частини між трьома його кредиторами та дружиною. Унаслідок цього в Березянці нині належить:
Оригінал
| ЗЕМЛИ ДЕС. | Р. Д. М. П. | |||
| а) | Сченсному Матвѣевичу Вильчинскому | 600 | — | 114. |
| б) | Антону Козяровскому | 503 | — | 112. |
| в) | Феликсу Шостаковскому | 700 | — | 107. |
| г) | Екатеринѣ Товбичъ | 353 | — | 100. |
| д) | Приходской церкви | 35 | — | — |
Переклад
| ЗЕМЛІ ДЕС. | Р. Д. Ч. С. [ревізьких душ чоловічої статі] | |||
| а) | Сченсному Матвійовичу Вільчинському | 600 | — | 114. |
| б) | Антонові Козяровському | 503 | — | 112. |
| в) | Феліксові Шостаковському | 700 | — | 107. |
| г) | Катерині Товбич | 353 | — | 100. |
| д) | Парафіяльній церкві | 35 | — | — |
Оригінал
Церковь деревяная, Покровская, 6-го класса; построена 1746 года. При ней погребенъ бывшій помѣщикъ Іосифъ Товбичъ.
Переклад
Церква дерев’яна, Покровська, 6-го класу; збудована 1746 року. При ній поховано колишнього поміщика Іосифа Товбича.
Оригінал
Деревня Вовнянка малая, составляющая съ Малою-Березянкою одинъ приходъ, отстоитъ въ 3-хъ верстахъ. Жителей обоего пола 175; земли 330 десятинъ. Принадлежитъ Аполлоніи Макаревичевой. Въ 1846 году на деревенскомъ кладбищѣ устроена деревяная часовня.
Переклад
Село Вовнянка Мала, що становить з Малою Березянкою одну парафію, лежить за 3 версти. Жителів обох статей 175; землі 330 десятин. Належить Аполлонії Макаревичевій. 1846 року на сільському цвинтарі споруджено дерев’яну каплицю.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 6 верст ≈ 6,4 км; 3 версти ≈ 3,2 км; 330 десятин ≈ 361 га. Перерахунок наш.
Назва. «Березянка-Малая» — Мала Березянка. Тепер — село Мала Березянка Таращанської громади Білоцерківського району Київської області.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 442–443. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/mala-berezianka/