Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЛѢЩИНЦЫ, село при ручьѣ Мыкѣ, соединяющемся въ с. Старостинцахъ за 4-ре версты съ ручьемъ Гопчицею. Названіе село получило отъ лѣщины или деревъ съ лѣсными орѣхами, въ множествѣ здѣсь растущихъ. Жителей обоего пола 672, а въ 1741 году было 50 дворовъ; земли 2124 десятины. Въ прошломъ вѣкѣ состояло въ Погребищскомъ ключѣ, а къ концу во владѣніи Рыбицкаго. Съ 1793 по 1818 годъ владѣлъ Северинъ Ржевусскій, продавшій въ 1818 году Лѣщинцы съ нѣкоторыми другими имѣніями и деревнею Смажинцами Валентію Абрамовичу. Съ 1840 года по смерти Валентія, по наслѣдству, вступилъ во владѣніе его сынъ Северинъ (латин. испов.).
Переклад
ЛІЩИНЦІ, село на струмку Мика, що за 4 версти, у с. Старостинцях, з’єднується зі струмком Гопчицею. Назву село дістало від ліщини, тобто дерев із лісовими горіхами, що ростуть тут у великій кількості. Жителів обох статей 672, а 1741 року було 50 дворів; землі 2124 десятини. У минулому столітті село входило до Погребищенського ключа, а наприкінці [століття] належало Рибицькому. З 1793 по 1818 рік ним володів Северин Ржевуський, який 1818 року продав Ліщинці разом з деякими іншими маєтками та селом Смажинцями Валентію Абрамовичу. З 1840 року, після смерті Валентія, у володіння за спадком вступив його син Северин (латинського віросповідання).
Оригінал
Церковь Покровская, каменная, построенная въ 1835—1846 году помѣщикомъ Валентіемъ Абрамовичемъ, на мѣсто деревяной, сгорѣвшей въ 1818 году, которая существовала съ 1731 года. Колокольня при церкви деревяная, построенная еще до пожара церкви. По штатамъ состоитъ въ 6-мъ классѣ; земли имѣетъ 36 десят.
Переклад
Церква Покровська, кам’яна, збудована у 1835—1846 роках поміщиком Валентієм Абрамовичем на місці дерев’яної, що згоріла 1818 року й існувала з 1731 року. Дзвіниця при церкві дерев’яна, збудована ще до пожежі церкви. За штатом належить до 6-го класу; землі має 36 десятин.
Оригінал
Къ ней причислена деревня одного владѣнія Смажинцы, отстоящая въ 5-ти верстахъ отъ Лѣщинецъ. Жителей въ ней обоего пола 300; земли 957 десятинъ. Еще за уніи съ 1770 года въ Смажинцахъ была особая приходская церковь во имя великомученика Димитрія. Церковь эта около 1800 года помѣщикомъ Потоцкимъ продана съ колокольнею въ село Марковцы. Въ 1847 году на мѣстѣ ея построена новая церковь съ колокольнею и оставлена приписною. О бывшихъ въ ея владѣніи земляхъ, взятыхъ помѣщикомъ еще при уничтоженіи церкви, ведется искъ въ судебныхъ мѣстахъ съ 1800 года.
Переклад
До неї приписано село Смажинці, що належить тому самому власникові й лежить за 5 верст від Ліщинців. Жителів у ньому обох статей 300; землі 957 десятин. Ще за унії, з 1770 року, у Смажинцях була окрема парафіяльна церква на честь великомученика Димитрія. Цю церкву близько 1800 року поміщик Потоцький продав разом із дзвіницею в село Марківці. 1847 року на її місці збудовано нову церкву з дзвіницею і залишено її приписною. Щодо земель, які їй належали і які поміщик забрав ще під час ліквідації церкви, із 1800 року в судових установах триває позов.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2124 десятини ≈ 2320 га; 5 верст ≈ 5,3 км; 957 десятин ≈ 1046 га. Перерахунок наш.
Назва. «Лѣщинцы» — Ліщинці.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Бердичівський повіт, «Погребищское имѣніе.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 267–268. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/lishchyntsi/