Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

КВИТКИ, село въ 10-ти верстахъ отъ Корсуня, при вершинахъ ручья Листвина, образующаго до 10-ти прудовъ и пересѣкающаго дорогу изъ Корсуня въ мѣстечко Ольшану. Жителей обоего пола 2,832. Въ 1765 году, при люстраціи Корсунскаго старотства, Квитки назывались мѣстечкомъ имѣвшимъ 135 халупъ (дворовъ), но уже съ 1789 года именовалось селомъ.

Переклад

КВІТКИ, село за 10 верст від Корсуня, у верхів’ї струмка Листвина, що утворює до 10 ставків і перетинає дорогу з Корсуня до містечка Ольшани. Жителів обох статей 2832. 1765 року, під час люстрації Корсунського староства, Квітки називалися містечком, що мало 135 халуп (дворів), але вже з 1789 року їх називали селом.

Оригінал

Церковь деревяная во имя Святителя Николая, построенная въ 1757 году на мѣсто прежней, о коей въ визитѣ 1741 года Корсунскаго деканата говорится, что она «дубовая, пристойная, выбудована прихожанами 1728 года около старой церкви. Приходскихъ дворовъ было въ то время 80, а священникомъ Василій Ивано́вичъ, рукоположенный въ Переяславлѣ 1 ноября 1718 года и не принимавшій уніи до 1737 года». По штатамъ церковь состоитъ въ 4-мъ классѣ; земли имѣетъ 42 дес. На западъ отъ села, въ небольшой лощинѣ, со всѣхъ сторонъ окруженной лѣсомъ, находится урочище называемое монастырищемъ. По преданію на этомъ мѣстѣ очень давно, еще до руинъ, находился монастырь, разрушенный давними переворотами въ краѣ. Непримѣтно, чтобы въ немъ были каменныя зданія.

Переклад

Церква дерев’яна на честь святителя Миколая, збудована 1757 року на місці колишньої, про яку у візиті Корсунського деканату 1741 року сказано, що вона «дубова, пристойна, вибудувана парафіянами 1728 року біля старої церкви. Парафіяльних дворів було тоді 80, а священником Василій Івано́вич, рукопокладений у Переяславі 1 листопада 1718 року, який не приймав унії до 1737 року». За штатами церква належить до 4-го класу; землі має 42 десятини. На захід від села, в невеликій улоговині, з усіх боків оточеній лісом, є урочище, що зветься Монастирищем. За переказом, на цьому місці дуже давно, ще до руїн, був монастир, зруйнований давніми переворотами в краї. Не помітно, щоб у ньому були кам’яні будівлі.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км. Перерахунок наш.

Назва. «Квитки» — Квітки.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.

«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.

«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Канівський повіт, «Бывшее Корсунское старотство, а нынѣ вотчинное имѣніе князя Лопухина.»
Сторінки
582–583 · скан 582, скан 583
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 582–583. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kvitky/