Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОЗАЦКОЕ, село въ 12-ти верстахъ отъ города Звенигородки къ востоку, близъ почтовой дороги изъ этаго города въ м. Шполу, при ручьѣ, начинающемся на поляхъ выше села и называемомъ Чичеркоза. Со всѣхъ сторонъ окружено черными лѣсами. Резиденція и главное управленіе имѣніями тайнаго совѣтника Ивана Ивановича Фундуклея, къ которымъ въ Звенигородскомъ уѣздѣ причисляются, кромѣ села Козацкаго, большія села: Княжа и Топильня съ 11,544 десятинами земли и въ Чигиринскомъ уѣздѣ Медведовскій ключъ. Имѣніе пріобрѣтено въ 1829 году покупкою настоящимъ владѣльцомъ отъ князя Григорія Александровича Голицына. Въ самомъ селеніи Козацкомъ жителей обоего пола 2271. До руинъ село находилось нѣсколько западнѣе въ урочищѣ, называемомъ Иськовъ яръ, гдѣ и нынѣ примѣтны признаки давняго жилья, есть валы и окопы и мѣсто предполагаемой тамъ церкви въ урочищѣ Поповомъ. Полагаютъ, что первоначально находилось тамъ козацкая стража, откуда и названіе села.
Переклад
КОЗАЦЬКЕ, село за 12 верст на схід від міста Звенигородки, поблизу поштового шляху з цього міста до містечка Шполи, над струмком, що починається на полях вище села й називається Чичеркоза. З усіх боків оточене чорними лісами. Резиденція й головне управління маєтків таємного радника Івана Івановича Фундуклея, до яких у Звенигородському повіті, крім села Козацького, належать великі села Княжа й Топильна з 11 544 десятинами землі, а в Чигиринському повіті — медведовський ключ. Маєток теперішній власник купив 1829 року в князя Григорія Олександровича Голіцина. У самому селі Козацькому жителів обох статей 2271. До руїн село було трохи західніше, в урочищі, що зветься Іськов яр, де й нині помітні ознаки давнього житла, є вали й окопи та місце ймовірної тамтешньої церкви в урочищі Поповому. Гадають, що спочатку там була козацька сторожа, звідки й назва села.
Оригінал
Церкви двѣ: Богородичная, и Варваринская, обѣ деревяныя, 5-го класса. Первая построена въ 1803 году бывшимъ помѣщикомъ княземъ Сергіемъ Сергіевичемъ, Голицынымъ, на мѣсто давнѣйшей; земли имѣетъ 42 десятины. Вторая построена прихожанами въ 1781 году; земли имѣетъ 35 десятинъ.
Переклад
Церков дві: Богородична і Варваринська, обидві дерев’яні, 5-го класу. Першу збудував 1803 року колишній поміщик князь Сергій Сергійович Голіцин на місці давнішої; землі має 42 десятини. Другу збудували парафіяни 1781 року; землі має 35 десятин.
Оригінал
Къ Варваринской церкви причислена деревня Павловка, въ 3-хъ верстахъ отъ села Козацкаго отстоящая. Жителей въ ней обоего пола 194; земли 610 десятинъ. Принадлежитъ Виктору Іотейко. Деревня эта при ручьѣ Сосовѣ, выше с. Богачовки.
Переклад
До Варваринської церкви приписано село Павлівка, що лежить за 3 версти від села Козацького. Жителів у ньому обох статей 194; землі 610 десятин. Належить Вікторові Іотейку. Це село — над струмком Сосовою, вище с. Багачівки.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 12 верст ≈ 12,8 км; 544 десятини ≈ 594 га; 42 десятини ≈ 45,9 га; 35 десятин ≈ 38,2 га; 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Козацкое» — Козацьке.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Имѣнія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 406–407. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kozatske/