Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОСОВКА, село на лѣвой сторонѣ рѣки Роси, въ которую наискось впадаетъ въ селеніи ручей изъ Рудаго села текущій, отъ чего нѣкоторые производятъ и названіе села; съ правой стороны напротивъ самаго села впадаетъ въ Рось рѣка Роська. Ручей Руда раздѣляетъ село на двѣ части и задержанный плотиною, образуетъ хорошій прудъ. Жителей обоего пола 935. Земли съ деревнею Городищами числится 2736 десятинъ. Нынѣ Косовка съ Городищами принадлежитъ Казиміру Подгорскому (см. Березна); въ половинѣ прошлаго вѣка къ Володарскому ключу. Между Косовкою и Городищами, въ урочищѣ извѣстномъ нынѣ подъ именемъ военной долины, пролегала прежде большая дорога изъ Володарки въ Борщаговку. Вѣроятно въ то время Городище, построенное близъ переправы чрезъ Рось имѣло свое значеніе.
Переклад
КОСІВКА, село на лівому березі річки Росі, в яку в межах села навскіс впадає струмок, що тече з Рудого Села, — від цього дехто й виводить назву села; з правого боку, навпроти самого села, в Рось впадає річка Роська. Струмок Руда ділить село на дві частини і, затриманий греблею, утворює добрий став. Жителів обох статей 935. Землі разом із селом Городищами налічується 2736 десятин. Нині Косівка з Городищами належить Казимирові Подгорському (див. Березна); у середині минулого століття належала до володарського ключа. Між Косівкою і Городищами, в урочищі, відомому нині під назвою воєнної долини, пролягала колись велика дорога з Володарки до Борщагівки. Імовірно, тоді Городище, збудоване біля переправи через Рось, мало своє значення.
Оригінал
Церковь Свято-Покровская, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ 54 десятины; построена 1854 года. Въ олтарѣ ея обращаетъ вниманіе напрестольный крестъ и икона съ перламутовыми изображеніями христіанскихъ праздниковъ, искусной рѣзьбы. Икона эта и крестъ привезены изъ Іерусалима и пожертвованы въ церковь, сыномъ здѣшняго священника Крыжановскаго, служившаго при посольской въ Константинополѣ церкви. Изъ визиты 1741 года (Тетіевскаго декатата) видно, что прежняя Косовская церковь была дубовая, выстроена близъ старой въ 1741 году. Прихожанъ имѣла во время визиты 30 дворовъ въ Косовкѣ и 34 въ Рудомъ селѣ.
Переклад
Церква Свято-Покровська, дерев’яна, 5-го класу; землі має 54 десятини; збудована 1854 року. У її вівтарі привертають увагу напрестольний хрест та ікона з перламутровими зображеннями християнських свят, майстерного різьблення. Цю ікону й хрест привіз з Єрусалима й пожертвував церкві син тутешнього священика Крижановського, що служив при посольській церкві в Константинополі. З візити 1741 року (Тетіївського деканату) видно, що колишня косівська церква була дубова, збудована біля старої 1741 року. Парафіян вона мала на час візити 30 дворів у Косівці й 34 у Рудому Селі.
Оригінал
Деревня Городище лежитъ на лѣвой сторовѣ Роси, въ 3-хъ верстахъ ниже Косовки. Жителей обоего пола 545. Лѣвый берегъ Роси, на коемъ расположены Городиша и Косовка—гористый; противуположный, считающійся въ Таращанскомъ уѣздѣ—низменный, луговой.
Переклад
Село Городище лежить на лівому березі Росі, за 3 версти нижче Косівки. Жителів обох статей 545. Лівий берег Росі, на якому розташовані Городища й Косівка, — гористий; протилежний, що належить до Таращанського повіту, — низинний, луговий.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2736 десятин ≈ 2989 га; 54 десятини ≈ 59 га; 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Косовка» — Косівка.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Мѣстечка и селенія принадлежавшія въ прошломъ и текущемъ столѣтіи разнымъ лицамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 243–244. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kosivka/