Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОШЕВЪ, село лежитъ по правую сторону Роси, противъ села Мормоліевки, на лѣвой сторонѣ той же рѣки расположеннаго. Жителей обоего пола: православныхъ 867, римскихъ католиковъ 15, евреевъ 5; земли 2033 десятины. Кошъ татарское слово, означающее станъ. Дѣйствительно въ Кошевѣ остались признаки бывшаго воинскаго стана, состоящіе въ земляныхъ валахъ съ восточной и западной стороны села. За версту отъ села на западъ находятся двѣ древнія могилы. На одной изъ нихъ ближайшей къ рѣкѣ казнены Мазепою полковникъ Искра, ударомъ топора въ голову. «Року 1708 Іюля 15-го дня посѣчены среды обозу войсковаго, на Борщаговкѣ и Кошевомъ благородный Василій Кочубей и Іоаннъ Искра, полковникъ Полтавскій», говорится въ надписи на гробѣ ихъ въ Лаврѣ. По раздѣлѣ Тетіевщины между сыновьями Тимоѳея Островскаго, Кошевъ достался Аѳанасію Островскому, продавшему это село Ѳомѣ Потоцкому, а сей Льву Михайловичу Свейковскому, который переуступилъ Кошево 1845 года, Августу Пашковскому, отцу нынѣшняго владѣльца Іакова.
Переклад
КОШІВ, село, що лежить на правому березі Росі, навпроти села Мармуліївки, розташованого на лівому березі тієї самої річки. Жителів обох статей: православних 867, римо-католиків 15, євреїв 5; землі 2033 десятини. Кош — татарське слово, що означає «стан». Справді, у Кошеві збереглися сліди колишнього військового стану — земляні вали зі східного й західного боку села. За версту від села на захід є дві давні могили. На одній із них, найближчій до річки, Мазепа стратив полковника Іскру ударом сокири в голову. «Року 1708 Іюля 15-го дня посѣчены среды обозу войсковаго, на Борщаговкѣ и Кошевомъ благородный Василій Кочубей и Іоаннъ Искра, полковникъ Полтавскій» [Року 1708, липня 15-го дня, посічено серед військового обозу, у Борщагівці та Кошеві, благородних Василя Кочубея та Іоанна Іскру, полковника полтавського], — сказано в написі на їхній гробниці в Лаврі. Після поділу Тетіївщини між синами Тимофія Островського Кошів дістався Афанасієві Островському, який продав це село Фомі Потоцькому, а той — Львові Михайловичу Свейковському, що 1845 року відступив Кошів Августові Пашковському, батькові нинішнього власника Іакова.
Оригінал
Церковь Преображенская, деревяная, 6-го класса; земли имѣетъ 38 десятинъ; построена 1786 года на мѣсто сгорѣвшей въ 1781 году. Сгорѣвшая, какъ значится въ визитѣ за 1741 годъ Тетіевскаго деканата, была построена близъ старой церкви въ 1741 году; въ то время было въ Кошевѣ 42 двора, священствовалъ Прокопій Шушковскій.
Переклад
Церква Преображенська, дерев’яна, 6-го класу; землі має 38 десятин; збудована 1786 року на місці тієї, що згоріла 1781 року. Згоріла церква, як зазначено у візиті Тетіївського деканату за 1741 рік, була збудована біля старої церкви 1741 року; тоді в Кошеві було 42 двори, священиком був Прокопій Шушковський.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 2033 десятини ≈ 2221 га; 38 десятин ≈ 41,5 га. Перерахунок наш.
Назва. «Кошевъ» — Кошів.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 454–455. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/koshiv/