Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

КОСАРЬ, село при ручьѣ Косаркѣ на югъ отъ села Грушковки и на западъ отъ села новой-Осоты, въ 3-хъ верстахъ отъ того и другаго. Земли приписано къ селу 2720 десятинъ. Жителей обоего пола 1500; въ 1808 году было 1141, при 126 дворахъ. О древности селенія свидѣтельствуютъ древнія земляныя укрѣпленія и могилы, по которымъ село называется иногда Буртами. Косарь лежитъ на границѣ бывшаго Чигиринскаго старотства. Когда западная часть этаго старотства, какъ имѣющая лучшую землю противъ восточной, признана частною собственностію князя Антонія Яблоновскаго: то село это было продано генералъ-маіору Льву Давыдову. Сынъ его Александръ продалъ Косарь отцу нынѣшняго владѣльца Карла Росцишевскаго (лат. исп.), Карлу же. Въ селеніи находится сахарно-песочный съ каменными зданіями заводъ, построенный въ 1847 году.

Переклад

КОСАРІ, село біля струмка Косарки, на південь від села Грушківки й на захід від села Нової Осоти, за 3 версти від того й іншого. Землі приписано до села 2720 десятин. Жителів обох статей 1500; 1808 року було 1141 при 126 дворах. Про давність поселення свідчать давні земляні укріплення й могили, за якими село іноді називають Буртами. Косарі лежать на межі колишнього Чигиринського староства. Коли західну частину цього староства, як таку, що мала кращу землю порівняно зі східною, визнали приватною власністю князя Антонія Яблоновського, це село продали генерал-майорові Левові Давидову. Його син Олександр продав Косарі батькові теперішнього власника Карла Росцишевського (лат. вір.), теж Карлові. У селі є завод цукру-піску з кам’яними будівлями, збудований 1847 року.

Оригінал

Церковь деревяная, Свято-Михайловская, 5-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена 1765 года на мѣсто древнѣйшей, при коей священствовалъ Іоаннъ Заборовскій въ 1755 году.

Переклад

Церква дерев’яна, Святомихайлівська, 5-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 1765 року на місці давнішої, при якій 1755 року священиком був Іоанн Заборовський.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 2720 десятин ≈ 2972 га. Перерахунок наш.

Назва. «Косарь» — Косарі.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Чигиринський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
698 · скан 698
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 698. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kosari/