Корнилівка у Похилевича (1864)

Переклад

КОРНИЛІВКА, село за 3 версти від Бровах; розташоване на підвищенні степової рівнини, при струмочку, що впадає в Рось, поблизу Корсунського Онуфріївського монастиря. Жителів обох статей 1000. За 1 версту на південь від села, над дорогою, що йде від містечка Таганчі до Корсуня, урочище називається Паліївим городком. У ньому помітні земляні укріплення, і, за розповідями жителів, їх збудував фастівський полковник під час свого походу до Корсуня.

Переклад

Церква на честь Преображення Господнього, з дубового дерева. Збудована, як видно з візити Корсунського деканату 1783 року, 1738 року; вона й тепер ще міцна. За штатами належить до 5-го класу; землі має указну пропорцію. Під час згаданої візити старі люди, спираючись на розповіді предків, свідчили, що «была церковь на семъ самомъ мѣстѣ предъ руинами, т. е. набѣгами Татарскими. По набѣгахъ была также на томъ мѣстѣ церковь, но когда построена никто не помнитъ, а многіе знаютъ, что была потомъ небольшая, построенная въ 1717 году на подобіе дома, соломою покрытая и при ней священника Тимоѳея Коваленка» [була церква на цьому самому місці перед руїнами, тобто татарськими набігами. Після набігів на тому місці також була церква, але коли збудована, ніхто не пам’ятає, а багато хто знає, що потім була невелика, збудована 1717 року на подобу хати, покрита соломою, і при ній священник Тимофій Коваленко]. Старі люди нашого часу розповідають про корнилівського священника минулого століття Андрія Хронстовського, який тричі приймав унію і стільки ж разів повертався до благочестя, хоча його парафіяни лишалися непохитними в православ’ї. До корнилівської парафії приписано с. Киченці, що лежить за 4 версти, з 662 жителями. У цьому селі 1849 року на цвинтарі з допомогою поміщика Павла Петровича, князя Лопухіна, збудовано невелику дерев’яну церкву на честь Св. Апостолів Петра і Павла. Село Гноєнки, що належить до сотниківської парафії, відокремлене від Киченців лише струмком.