Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

КОДАКИ, село лежитъ между Мытницею и Ксаверовкою, немного всторонѣ отъ почтовой дороги, среди степи, въ глубокой долинѣ, орошаемой ручейками, здѣсь же начинающимися и въ Стугну текущими. Жителей обоего пола 1269. Койдакъ по татарски значитъ лѣсъ.

Переклад

КОДАКИ, село лежить між Митницею і Ксаверівкою, трохи осторонь поштової дороги, серед степу, у глибокій долині, яку зрошують струмочки, що тут-таки й починаються та течуть у Стугну. Жителів обох статей 1269. Койдак по-татарськи означає ліс.

Оригінал

Церковь Свято-Покровская деревяная, построена на возвышенности въ 1782 году. Существовавшая до построенія настоящей, стояла на сѣверовостокъ отъ нынѣшней въ 50 саженяхъ. Объ ней въ визитѣ 1746 года (Бѣлоц. декан.) пишется, какъ о существующей давно. Она была о трехъ куполахъ, дранью покрытыхъ, два небольшихъ колокола висѣли на столбахъ. Священникомъ при ней былъ съ 1743 года Ѳеодоръ Сулыма, о коемъ въ визитѣ замѣчено, что онъ публично молился за заграничныхъ епископовъ, то есть православныхъ; за что, разумѣется, подвергнутъ былъ взысканію. Кодацкая церковь по штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 35 десятинъ.

Переклад

Церква Свято-Покровська дерев’яна, збудована на підвищенні 1782 року. Та, що існувала до збудування теперішньої, стояла за 50 сажнів на північний схід від нинішньої. Про неї у візиті 1746 року (Білоцерківського деканату) пишеться як про таку, що існує давно. Вона мала три бані, криті драницею, два невеликі дзвони висіли на стовпах. Священником при ній з 1743 року був Феодор Сулима, про якого у візиті зауважено, що він прилюдно молився за закордонних єпископів, тобто православних; за це він, звісно, зазнав стягнення. Кодацька церква за штатом зарахована до 5-го класу; землі має 35 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Сажень — близько 2,13 м, десятина — близько 1,09 га. У статті: 50 сажнів ≈ 107 м; 35 десятин ≈ 38,2 га. Перерахунок наш.

Назва. «Кодаки» — Кодаки.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Васильківський повіт, «а) имѣніе графовъ Браницкихъ. Бѣлоцерковщина.»
Сторінки
512–513 · скан 512, скан 513
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 512–513. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kodaky/