Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КЛЮЧНИКИ, село въ 3-хъ верстахъ отъ Таганчи. Жителей об. пола 1226. Часть села ближайшая къ Таганчѣ, называется Поташнею. Въ прошломъ вѣкѣ принадлежало къ обширнымъ имѣніямъ князя Станислава Понятовскаго, пріобрѣвшаго это село покупкою въ 1780 году отъ Брацлавскаго земскаго судьи Леонарда Свейковскаго. Жителей об. пола было здѣсь въ 1790 году, вмѣстѣ съ деревнею Поташнею, 618. Осѣдлостей въ Ключникахъ 36, да въ Поташнѣ 48. По силѣ выкупнаго договора 1862 года, жители села Ключниковъ, при содѣйствіи правительства, пріобрѣли въ собственность 287 дес. за 14,396 рублей.
Переклад
КЛЮЧНИКИ, село за 3 версти від Таганчі. Жителів обох статей 1226. Частина села, найближча до Таганчі, називається Поташнею. У минулому столітті належало до великих маєтків князя Станіслава Понятовського, який купив це село 1780 року в брацлавського земського судді Леонарда Свейковського. 1790 року тут разом із селом Поташнею було 618 жителів обох статей. Осель у Ключниках 36, а в Поташні 48. За викупним договором 1862 року жителі села Ключників за сприяння уряду набули у власність 287 дес. за 14 396 рублів.
Оригінал
О церкви Богословской такъ говорится въ одной старой визитѣ: «Же на томъ мѣстѣ была церковь и предъ забраніемъ за Днѣпръ Петромъ великимъ въ 1712 г. украинскихъ людей, какъ свидѣтельствуютъ нынѣшніе жители, слыхавшіе объ этомъ отъ предковъ своихъ; доказательствами того служатъ подвалины выкопанные во время заложенія въ 1775 году нынѣтней церкви на цментарѣ.» Нынѣшняя церковь построена 1775 года, изъ дубоваго дерева, о 3-хъ верхахъ съ куполами. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ. Земли имѣетъ указную пропорцію.
Переклад
Про Богословську церкву в одній старій візиті сказано так: «Же на томъ мѣстѣ была церковь и предъ забраніемъ за Днѣпръ Петромъ великимъ въ 1712 г. украинскихъ людей, какъ свидѣтельствуютъ нынѣшніе жители, слыхавшіе объ этомъ отъ предковъ своихъ; доказательствами того служатъ подвалины выкопанные во время заложенія въ 1775 году нынѣшней церкви на цментарѣ.» [Що на тому місці була церква ще й перед забранням українських людей за Дніпро Петром Великим 1712 р., як свідчать теперішні жителі, які чули про це від своїх предків; доказом того є підвалини, викопані під час закладення 1775 року теперішньої церкви на цвинтарі.] Теперішню церкву збудовано 1775 року з дубового дерева, на 3 верхи з банями. За штатами належить до 5-го класу. Землі має указну пропорцію.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Ключники» — Ключники.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Вотчинныя имѣнія Понятовскихъ.»
- Сторінки
- 547 · скан 547
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 547. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kliuchnyky/