Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КАТЮЖАНКА село въ 10-ти верстахъ къ западу отъ Дымера расположено по едва замѣтнымъ возвышенностямъ, составляющимъ правый берегъ рѣки Здвижа, въ 1 верстѣ отъ села протекающаго. Земля песчано-глинистая покрыта лѣсами большею частію сосновыми, между коими есть и корабельные. Жителей обоего пола 837. Село заселено по преданію, людями пришедшими за 300 лѣтъ предъ симъ изъ м. Дымера, изъ коихъ старшій назывался Катюга. Катюжанка до послѣдняго времени принадлежала къ Дымерскому старотству, которое по видимому въ послѣдній періодъ бытія Польши, не преобразовано въ частное имѣніе только благодаря своей скудной почвѣ и дешевизнѣ въ то время лѣсовъ.
Переклад
КАТЮЖАНКА, село за 10 верст на захід від Димера, розташоване на ледь помітних підвищеннях, що утворюють правий берег річки Здвижу, яка тече за 1 версту від села. Земля піщано-глиниста, вкрита лісами, здебільшого сосновими, серед яких є й корабельні. Жителів обох статей 837. За переказом, село заселили люди, які прийшли 300 років тому з м. Димера; старший із них звався Катюга. Катюжанка донедавна належала до Димерського староства, яке, мабуть, в останній період існування Польщі не перетворили на приватний маєток лише завдяки його бідному ґрунту й тодішній дешевизні лісів.
Оригінал
Церковь Свято-Михайловская деревянная, 6-го класса; земли имѣетъ 40 десятинъ. Построена во второй половина прошлаго вѣка, но неизвѣстно, въ какомъ именно году. До построенія нынѣшней церкви, Катюжанскіе жители считались прихожанами одной изъ Дымерскихъ церквей Космо-Даміановской. Кромѣ села Катюжанки слѣдующія деревни составляютъ нынѣ ея приходъ:
Переклад
Церква Свято-Михайлівська, дерев’яна, 6-го класу; землі має 40 десятин. Збудована в другій половині минулого століття, але невідомо, в якому саме році. До спорудження теперішньої церкви катюжанські жителі вважалися парафіянами однієї з димерських церков — Космо-Даміанівської. Крім села Катюжанки, її парафію нині становлять такі села:
Оригінал
Катюжанская Гута, при рѣкѣ Здвижѣ въ 3-хъ верстахъ ниже Катюжанки. Жителей обоего пола 257, въ 32 дворахъ. Есть стекольный заводъ, отдаваемый казною въ оброчное содержаніе, но стекло производится низшаго качества, то есть зеленое. Деревня лежитъ при болотѣ, окруженная со всѣхъ сторонъ лѣсами.
Переклад
Катюжанська Гута, на річці Здвижі, за 3 версти нижче Катюжанки. Жителів обох статей 257, у 32 дворах. Є скляний завод, який казна віддає в оброчне утримання, але скло виробляють нижчого ґатунку, тобто зелене. Село лежить біля болота, з усіх боків оточене лісами.
Оригінал
Дымерская Рудня, еще ниже на 5-ть верстъ по рѣкѣ Здвижѣ, такое же имѣетъ мѣстоположеніе. Жители обоего пола 90, причисляющихся къ мѣщанскому состоянію. Здѣсь прежде былъ желѣзный заводъ. Въ настоящее время Рудня оживляется пребываніемъ въ ней богатаго откупщика, откупающаго шинки въ сосѣднемъ Демидовскомъ имѣніи и промышляющаго гонкою смолы, жженіемъ угля и вообще извлекающаго выгоду изъ окружающихъ казенныхъ и частныхъ лѣсовъ.
Переклад
Димерська Рудня, ще на 5 верст нижче по річці Здвижу, має таке саме розташування. Жителів обох статей 90, приписаних до міщанського стану. Тут раніше був залізоробний завод. Нині Рудню пожвавлює перебування в ній багатого відкупника, який відкуповує шинки в сусідньому Демидівському маєтку, промишляє гонінням смоли, випалюванням вугілля й загалом отримує зиск із навколишніх казенних і приватних лісів.
Оригінал
Абрамовка, на правой сторонѣ рѣки Здвижи въ 7-ми верстахъ выше села Катюжанки. Принадлежитъ къ Демидовскому имѣнію г-на Синельникова. Жителей обоего пола съ гутою, гдѣ живетъ до 20 гутниковъ, 242. Абрамовка принадлежавшая прежде къ Дымерскому старотству, въ 1826 году пріобрѣтена посредствомъ покупки отъ Іосифа Рогальскаго отцемъ настоящаго владѣльца.
Переклад
Абрамовка, на правому березі річки Здвижу, за 7 верст вище села Катюжанки. Належить до Демидівського маєтку п. Синельникова. Жителів обох статей разом із гутою, де живе до 20 гутників, 242. Абрамовку, що раніше належала до Димерського староства, 1826 року придбав купівлею в Іосифа Рогальського батько теперішнього власника.
Оригінал
Феневичи на противуположной лѣвой сторонѣ рѣки Здвижа, въ 5-ти верстахъ отъ Катюжанки. Жителей обоего пола 751. Деревня эта состоящая въ Радомысльскомъ уѣздѣ, принадлежитъ къ Иванковскому имѣнію князя Любомірскаго. По неудобству сообщенія Финевичъ и сосѣдней деревни Оциталя съ приходскими церквами, состоящими въ другомъ уѣздѣ и отдѣляемыми рѣкою болотистою, въ недавнее время владѣлецъ Иванковскаго имѣнія, предположилъ построить въ Финевичахъ особую приходскую церковь, еще однако не начатую, хотя крайне необходимую.
Переклад
Феневичі, на протилежному, лівому березі річки Здвижу, за 5 верст від Катюжанки. Жителів обох статей 751. Це село, що лежить у Радомисльському повіті, належить до Іванківського маєтку князя Любомирського. Через незручне сполучення Фіневичів і сусіднього села Оциталя з парафіяльними церквами, які розташовані в іншому повіті й відокремлені болотистою річкою, недавно власник Іванківського маєтку задумав збудувати у Фіневичах окрему парафіяльну церкву, яку, однак, ще не розпочато, хоч вона конче потрібна.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км; 1 верста ≈ 1,1 км; 40 десятин ≈ 43,7 га; 3 версти ≈ 3,2 км; 7 верст ≈ 7,5 км. Перерахунок наш.
Назва. «Катюжанка» — Катюжанка.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «КІЕВСКІЙ УѢЗДЪ»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 13–14. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/katiuzhanka/