Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КАМЕННЫЙ-БРОДЪ, село въ 20-ти верстахъ отъ Радомысля къ западу, получило названіе оттого, что рѣчка Быстріевка въ этомъ селѣ течетъ между большими каменными скалами, между тѣмъ какъ на пространствѣ всего ея теченія камни нигдѣ болѣе не обнаружены. Самая большая масса камня находится тамъ, гдѣ стоитъ приходская церковь и домъ приходскаго священника. Недавно узнали, что каменнобродскія скалы, составляетъ хорошаго качества и красоты лабрадоръ, рѣдко находимый въ Россіи. Изъ него стали выдѣлывать памятники, столы и другія вещи, требующія политуры, которая дѣлаетъ весьма красивыми издѣлія изъ Каменно-бродскаго лабрадора.
Переклад
КАМ’ЯНИЙ БРІД, село за 20 верст на захід від Радомишля, дістало назву від того, що річка Бистрієвка в цьому селі тече між великими кам’яними скелями, тоді як на всьому її протязі каміння більше ніде не виявлено. Найбільша маса каменю лежить там, де стоять парафіяльна церква й будинок парафіяльного священника. Нещодавно дізналися, що кам’янобрідські скелі складаються з лабрадору доброї якості й краси, який рідко трапляється в Росії. З нього почали виготовляти пам’ятники, столи та інші речі, що потребують полірування, яке робить вироби з кам’янобрідського лабрадору дуже гарними.
Оригінал
Около половины прошедшаго вѣка Каменный-Бродъ принадлежалъ Подчашію Іоанну Борейкѣ. Потомъ съ 1770 года зятю его хорунжему Венденскому, Іоанну Михаловскому, а съ 1782 сыну его Іоанну же и дочери, бывшей замужемъ за Лотоцкимъ. Въ позднѣйшее время часть Михаловскаго, по заставному праву, поступила во владѣніе Іоанна Станькевича,... Фиша и маіора Прокоповича. Въ 1849 году часть Фиша и Станькевича, составлявшу 247 ревизскихъ душъ мужеска пола и 1576 десятинъ земли, купили братья Сивицкіе Владиміръ и Варѳоломей, служившіе при бывшемъ генералъ-губернаторѣ Бибиковѣ. Часть Прокоповича, въ числѣ 20 ревизскихъ душъ и 105 десятинъ земли, немного прежде куплена Зенономъ Дзѣржковскимъ; а часть Лотоцкой, съ 50 ревиз. душ. и 341 десятинами земли, досталась ея племянницѣ Коронатѣ Михаловской. Жителей обоего пола въ Каменномъ-Бродѣ числилось въ 1783 году 385 лицъ. Въ настоящее время 723.
Переклад
Близько середини минулого століття Кам’яний Брід належав підчашому Іоаннові Борейкові. Потім, з 1770 року, — його зятеві, венденському хорунжому Іоаннові Михаловському, а з 1782 року — його синові, теж Іоаннові, і дочці, що була заміжня за Лотоцьким. Пізніше частина Михаловського за заставним правом перейшла у володіння Іоанна Станькевича,... Фиша й майора Прокоповича. 1849 року частину Фиша й Станькевича, що становила 247 ревізьких душ чоловічої статі й 1576 десятин землі, купили брати Сивицькі, Володимир і Варфоломій, які служили при колишньому генерал-губернаторові Бібікові. Частину Прокоповича — 20 ревізьких душ і 105 десятин землі — трохи раніше купив Зенон Дзержковський; а частина Лотоцької, з 50 ревіз. душ і 341 десятиною землі, дісталася її племінниці Коронаті Михаловській. Жителів обох статей у Кам’яному Броді 1783 року налічувалося 385 осіб. Тепер — 723.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Архистратига Михаила, построена въ 1782 году, вокругъ старой церкви, какъ сказано въ визитѣ 1783 года. По штатамъ состоитъ въ 7-мъ классѣ; земли имѣетъ 37 десятинъ.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Архістратига Михаїла, збудована 1782 року довкола старої церкви, як сказано у візиті 1783 року. За штатом належить до 7-го класу; землі має 37 десятин.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 20 верст ≈ 21,3 км; 1576 десятин ≈ 1722 га; 105 десятин ≈ 115 га; 341 десятина ≈ 373 га; 37 десятин ≈ 40,4 га. Перерахунок наш.
Назва. «Каменный-Бродъ» — Кам'яний Брід. Тепер — село Кам'яний Брід Старосілецької громади Житомирського району.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ РАЗНЫМЪ ПОМѢЩИКАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 178–179. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kamianyi-brid/