Кагарлик у Похилевича (1864)

Переклад

КАГАРЛИК, містечко в південній частині повіту, за 80 верст від Києва і за 15 від м. Ржищева. Жителів обох статей: православних 3023, римо-католиків 75, євреїв 808. 1740 року в містечку було 103 двори; 1792 року — вже 240, а жителів налічувалося 1193 чоловічої статі, 1136 жіночої. Містечко розташоване вздовж звивистої, досить глибокої долини, якою тече струмок, що зветься Мокрим Кагарликом, і утворює два ставки з водяними млинами. Нині містечко є резиденцією поміщика Дмитра Андрійовича Трощинського, який, крім Кагарлика, володіє такими поселеннями Київського повіту: Кагарлицькою слободою, Горохуваткою й селами Новоселки, Терновка і Яновка з 18 480 десятинами землі, а також значним маєтком у Полтавській губернії. 1858 року в містечку збудовано величезний цукрово-рафінадний завод, а з давнішого часу існували гуральня, броварня й суконна фабрика. Кагарлицькі ярмарки примітні величезним з’їздом київського люду для продажу й купівлі худоби. Перше заселення Кагарлика переказ відносить до доби татарського панування, що підтверджує й татарська назва місцевості. Стверджують, що на місці містечка була поселена татарська прикордонна сторожа, осередок якої був у південно-східній частині Кагарлика, в урочищі, яке нині зветься Хандиби. У цьому урочищі, яке називають також татарським коневищем, жителі знаходили різні військові речі: стріли з луків, шаблі, стремена тощо, на думку жителів, татарські. Інше укріплене місце, яке називають Городком, лежить майже в центрі містечка, на високій горі, оточеній з одного боку річкою, а з інших — ярами значної глибини, до яких важко дістатися. Мабуть, воно давніше за попереднє і сучасне могилам, розкиданим по кагарлицьких полях. Деякі з них досліджували, і в них виявилися людські кістки, іноді разом із кінськими, а також речі, що стосуються військового спорядження, і старі монети. До кінця минулого [XVIII] століття Кагарлик із навколишніми поселеннями становив окреме староство. На початку минулого [XVIII] століття це староство разом із Германівським було надано Янові-Яцеку-Амору графу Тарновському — дідичному власникові Василева, і, як зазначено в люстрації 1789 року, воно приносило старостам доходу 35 954 зл. 17 грош. (Див. «Старожит. Польска» Балінського, т. 2, с. 526). Після ж приєднання краю до Росії Кагарлик із переліченими вище селами імператор Павло подарував у вотчинну власність колишньому міністрові юстиції — дідові теперішнього власника, Дмитрові Прокоповичу Трощинському.

Переклад

Дві дерев’яні церкви:

Переклад

1) Троїцька, збудована 1800 року, за штатами віднесена до 2-го класу; землі має указну пропорцію. До її парафії належить село Новоселки. До спорудження Троїцької церкви парафіяльною була церква на честь св. мучениці Параскеви, збудована з дубового дерева 1727 року, як видно з візити Канівського деканату за 1740 рік; під час згаданої візити священиком при ній був Онисим Атаназевич, висвячений 1722 року в Переяславі й усунутий візитатором від парафії за те, що не погодився підкоритися уніатському митрополитові. На його місце 1748 року власник обрав Павла Теодоровича, який підкорився унії 1).

Переклад

Наводимо ерекцію Теодоровича на священика, взяту нами з візити Канівського деканату за 1792 рік. «Ян-Яцек Амор, грабя на Тарновѣ и Дзиковѣ Тарновскій граф з Чобора влости, добр ключа Германовскаго и иных пан д́ѣд́ичный, Кагарлыцкій et cæt. староста. До вѣдомости подае, иж яком Павла Теодоровича, добр̄е въ наукѣ былего, до церкви въ старотствѣ моемъ Ка- [Ян-Яцек Амор, граф на Тарнові й Дзикові Тарновський, граф з Чобора, дідичний пан волості, маєтків Германівського ключа та інших, кагарлицький та ін. староста. Подаю до відома, що я Павла Теодоровича, добре вченого, до церкви в моєму старостві Ка-]

Переклад

2) Свято-Ольгинська, збудована 1854 року дружиною теперішнього власника Ольгою з Кудрявцових. Причт цієї церкви, що отримує платню за штатом Троїцької церкви, власник наділив окремими землями в узаконеній кількості. Її парафію становлять половина православних жителів містечка і село Яновка, яке називають також Занудавкою.

Переклад

Це село лежить над річкою Мокрим Кагарликом, за 5 верст нижче містечка. Жителів обох статей 780. Новоселки — серед степу, біля безіменного струмка, що впадає в Кагарлик, за 5 верст від Кагарлика. Жителів обох статей 765.