Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЯНОВКА, село при рѣчкѣ Вознѣ, въ 10-ти верстахъ на юго-западъ отъ Малина. Жителей обоего пола православныхъ 436. Въ 1784 году было 300. Принадлежитъ съ деревнею Устиновкою, Фортунатовкою, Буглачки и Кіанкою наслѣдникамъ помѣщика Іосифа Михаловскаго. Земли во всемъ имѣніи числится 7359 десятинъ. Въ концѣ прошлаго вѣка Яновка съ исчисленными деревнями принадлежала Яку Борейкѣ, чеснику Новогродскому, потомъ съ 1801 года Михаловскому, а по смерти его въ 1828 году его женѣ, по второму браку Юстинѣ Крушинской.
Переклад
ЯНІВКА [нині Іванівка], село на річці Возні, за 10 верст на південний захід від Малина. Жителів обох статей православних 436. 1784 року було 300. Разом із селами Устиновкою, Фортунатовкою, Буглачками й Кіанкою належить спадкоємцям поміщика Йосифа Михаловського. Землі в усьому маєтку налічується 7359 десятин. Наприкінці минулого століття Яновка з переліченими селами належала Якові Борейку, новогрудському чесникові, потім, з 1801 року, — Михаловському, а після його смерті 1828 року — його дружині, у другому шлюбі Юстині Крушинській.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Рождества пресвятыя Богородицы, построена такъ давно, что еще въ 1784 году неизвѣстно было о времени ея построенія. Въ 1850 году она поставлена на каменный фундаментъ и починена. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ указную пропорцію. Къ приходу ея причислены слѣдующія деревни:
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Різдва Пресвятої Богородиці, збудована так давно, що вже 1784 року не було відомо, коли її збудовано. 1850 року її поставлено на кам’яний фундамент і відремонтовано. За штатом належить до 5-го класу; землі має указну пропорцію. До її парафії приписано такі села:
Оригінал
Фортунатовка или Яновецкая Буда въ 4-хъ верстахъ отъ Яновки, при безъименномъ ручьѣ, въ Иршу впадающемъ. Жителей обоего пола 180. Принадлежитъ къ Яновскому имѣнію.
Переклад
Фортунатовка, або Яновецька Буда, за 4 версти від Яновки, на безіменному струмку, що впадає в Іршу. Жителів обох статей 180. Належить до яновського маєтку.
Оригінал
Устиновка, называется также Яновскою-Гутою, по тому же ручью, что и Фортунатовка, ниже ея на 3 версты. Жителей обоего пола православныхъ 144 и 11 римскихъ католиковъ; есть стекляный заводъ. Въ 1802 году построена здѣсь помѣщикомъ Михаловскимъ латинская каплица, для коей изъ имѣнія назначенъ фундушъ въ 500 злот. и земли до 15-ти морговъ. Она была приписана къ латинскому костелу, а нынѣ предполагается назначить особаго ксендза 1).
Переклад
Устиновка, що зветься також Яновською-Гутою, на тому самому струмку, що й Фортунатовка, на 3 версти нижче від неї. Жителів обох статей: православних 144 і 11 римо-католиків; є скляний завод. 1802 року поміщик Михаловський збудував тут латинську каплицю, на яку з маєтку призначено фундуш у 500 злот. і до 15 моргів землі. Вона була приписана до латинського костелу, а тепер передбачається призначити окремого ксьондза 1).
Оригінал
Тростяница иначе называется Сычовка при рѣчкѣ Тростяницѣ недалеко отъ впаденія ея близъ села Чоповичъ въ рѣку Иршу, а отъ Яновки въ 13-ти верстахъ. Принадлежитъ Вельгорскому. (См. Стримъ). Жителей обоего пола 30.
Переклад
Тростяниця, інакше Сичовка, на річці Тростяниці, недалеко від її впадіння в річку Іршу біля села Чоповичів, а від Яновки за 13 верст. Належить Вельгорському. (Див. Стрим). Жителів обох статей 30.
Оригінал
Въ 1802 году въ д. Устиновкѣ построена была латинская каплица, а въ 1810, помѣщикъ Михаловскій, фундушевою записью, назначилъ на содержаніе при ней священника по 320 злот., органиста 130 и на прочія издержки 50 злот., равно построилъ домы для ксендза и органиста и выдѣлилъ для нихъ пахатной земли 3 морга и сѣнокоса на 10 косарей, и все это обезпечилъ на Яновецкомъ имѣніи, съ тѣмъ однако условіемъ, чтобы при каплицѣ находились священники римскаго, а не другаго исповѣданія и что въ противномъ случаѣ фундушевая запись теряетъ свою силу. Въ послѣдствіи имѣніе Михаловскаго поступило за долги въ конкурсъ. По смерти фундатора въ 1828 году имѣніе пріобрѣтено было женою его, по второму браку Крушинской.
Переклад
1802 року в с. Устиновці було збудовано латинську каплицю, а 1810 року поміщик Михаловський фундушевим записом призначив на утримання при ній священника по 320 злот., органіста — 130 і на інші видатки — 50 злот., а також збудував будинки для ксьондза й органіста й виділив для них 3 морги орної землі та сінокосу на 10 косарів, і все це забезпечив на яновецькому маєтку, однак з тією умовою, щоб при каплиці були священники римського, а не іншого віросповідання, і що інакше фундушевий запис утрачає силу. Згодом маєток Михаловського за борги перейшов у конкурс. Після смерті фундатора 1828 року маєток придбала його дружина, у другому шлюбі Крушинська.
Оригінал
Кіянка въ 5-ти верстахъ отъ Яновки, при рѣчкѣ Шлямаркѣ. Жителей обоего пола 36. Принадлежитъ къ Яновскому имѣнію.
Переклад
Кіянка за 5 верст від Яновки, на річці Шлямарці. Жителів обох статей 36. Належить до яновського маєтку.
Оригінал
Меньковка въ 1-й верстѣ отъ-Кіянки.
Переклад
Меньковка за 1 версту від Кіянки.
Оригінал
Дермановка въ 10-ти верстахъ отъ Яновки близъ р. Тростяницы.
Переклад
Дермановка за 10 верст від Яновки, біля р. Тростяниці.
Оригінал
Рудня Сычовская называется также Сычовкою, при рѣчкѣ Тростяницѣ въ 1-й верстѣ отъ Дермановки. Жителей обоего пола 100. Принадлежитъ Владиславу Ипполитовичу Вельгорскому.
Переклад
Рудня Сичовська, що зветься також Сичовкою, на річці Тростяниці, за 1 версту від Дермановки. Жителів обох статей 100. Належить Владиславові Іполитовичу Вельгорському.
Оригінал
Рудня Быковская при р. Тростяницѣ, 1-ю верстою выше Сычовской.
Переклад
Рудня Биковська на р. Тростяниці, на 1 версту вище від Сичовської.
Оригінал
Будиловка при рѣкѣ Вознѣ, въ 5-ти верстахъ выше Яновки. Жителей обоего пола 52; земли 2311 десятинъ. Принадлежитъ Ѳеодосіи Быковской. Восточная часть деревни, въ коей 27 жителей, принадлежитъ къ Яновскому имѣнію и называется Бумаки или Буглачки.
Переклад
Будиловка на річці Возні, за 5 верст вище Яновки. Жителів обох статей 52; землі 2311 десятин. Належить Феодосії Биковській. Східна частина села, у якій 27 жителів, належить до яновського маєтку й зветься Бумаки, або Буглачки.
Оригінал
Няневка при рѣчкѣ Вознѣ въ 3-хъ верстахъ ниже села Яновки. Жителей обоего пола 290; земли 2810 десятинъ. Принадлежитъ Людвику Гурковскому.
Переклад
Няневка на річці Возні, за 3 версти нижче села Яновки. Жителів обох статей 290; землі 2810 десятин. Належить Людвікові Гурковському.
Оригінал
Жобочь въ 1-й верстѣ отъ Няневки, при рѣчкѣ Шлямаркѣ. Жителей обоего пола 25.
Переклад
Жобоч за 1 версту від Няневки, на річці Шлямарці. Жителів обох статей 25.
Оригінал
Няневская-Буда при рѣчкѣ Здривлѣ, въ 5-ти верстахъ отъ Няневки и отъ Яновки.
Переклад
Няневська-Буда на річці Здривлі, за 5 верст від Няневки й від Яновки.
Оригінал
Лагановская Гута въ 12-ти верстахъ отъ Яновки. Жителей обоего пола 100; земли 2225 десятинъ. Принадлежитъ Нарцизу Грохольскому.
Переклад
Лагановська Гута за 12 верст від Яновки. Жителів обох статей 100; землі 2225 десятин. Належить Нарцизові Грохольському.
Оригінал
Лагановская Гутка при рѣчкѣ Иршѣ въ 8-ми верстахъ отъ Яновки. Принадлежитъ сестрамъ: Констанціи Ждановичъ и Камиліи Дитковской; земли за ними 1429 десятинъ. Жителей обоего пола 70.
Переклад
Лагановська Гутка на річці Ірші, за 8 верст від Яновки. Належить сестрам: Констанції Жданович і Камілії Дитковській; землі за ними 1429 десятин. Жителів обох статей 70.
Оригінал
Во всѣхъ исчисленныхъ деревняхъ Яновскаго прихода живетъ обоего пола римскихъ католиковъ 189 и Евреевъ 69.
Переклад
У всіх перелічених селах яновської парафії живе римо-католиків обох статей 189 і євреїв 69.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км; 7359 десятин ≈ 8040 га; 4 версти ≈ 4,3 км; 3 версти ≈ 3,2 км; 13 верст ≈ 13,9 км. Перерахунок наш.
Назва. «Яновка» — Іванівка. Нині село Іванівка Малинської громади, до 1946 року — Янівка.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Фундуш». Земля, кошти чи доходи, надані на утримання церкви або монастиря.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ РАЗНЫМЪ ПОМѢЩИКАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 184–185. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/ivanivka/