Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ГОРОДСКЪ село, на лѣвомъ берегу Тетерева, въ 2-хъ верстахъ ниже Козіевки. Жителей обоего пола 596. Въ 1783 году было только 49 домовъ и 230 обоего пола жителей. Выше села при впаденіи ручья Збужа въ Тетеревъ находятся два городища, опоясанныя валомъ и рвомъ. Одно полукруглое со входомъ съ сѣверной стороны имѣетъ 254 саженъ въ окружности; другое лежащее у самаго селенія, въ урочищѣ называемомъ Рыжое, имѣетъ 173 сажня окружности. Нѣкоторые полагаютъ, что городища эти принадлежали къ древнему городу Городеску, упоминаемому въ Волынской лѣтописи подъ 1257 года 1).
Переклад
ГОРОДСЬКЕ, село на лівому березі Тетерева, за 2 версти нижче Козіївки. Жителів обох статей 596. 1783 року було лише 49 домів і 230 жителів обох статей. Вище села, біля впадіння струмка Збужа в Тетерів, є два городища, оперезані валом і ровом. Одне, півкругле, з входом з північного боку, має 254 сажні в окружності; друге, що лежить біля самого села, в урочищі, яке називають Рижое, має 173 сажні в окружності. Деякі вважають, що ці городища належали до давнього міста Городеська, згаданого у Волинському літописі під 1257 роком 1).
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Покрова пресвятыя Богородицы, построена въ 1777 году на мѣсто древнѣйшей. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 40 десятинъ. Къ ней причислены двѣ деревни Минины и Рудня.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Покрови Пресвятої Богородиці, збудована 1777 року на місці давнішої. За штатом зарахована до 5-го класу; землі має 40 десятин. До неї приписано два села — Минини й Рудню.
Оригінал
Минины на лѣвой же сторонѣ Тетерева, въ 4-хъ верстахъ ниже Городска. Жителей обоего пола 584. Въ 1783 году было только 155, въ 33-хъ домахъ. Въ 1833 году построена здѣсь набожнымъ усердіемъ Мининскаго жителя Василія Горбача деревяная церковь, во имя святителя Николая, въ которой по временамъ совершалось Богослуженіе Городскимъ священникомъ, а въ 1862 году назначенъ самостоятельный священникъ на содержаніе прихожанъ. Въ Мининахъ также есть древнее замковище длиною 27½, шириною въ 17½ сажень.
Переклад
Минини — теж на лівому боці Тетерева, за 4 версти нижче Городського. Жителів обох статей 584. 1783 року було лише 155, у 33 домах. 1833 року побожним старанням мининського жителя Василя Горбача тут збудовано дерев’яну церкву на честь святителя Миколая, в якій час від часу правив богослужіння священник із Городського, а 1862 року призначено окремого священника на утриманні парафіян. У Мининах є також давнє замковище завдовжки 27½ і завширшки 17½ сажня.
Оригінал
Деревня Рудня лежитъ на правой сторонѣ Тетерева, при впаденіи въ оный рѣчки Виліи, немного выше деревни Мининъ, а отъ Городска въ 4-хъ верстахъ. Жителей въ ней обоего пола 87, большею частію мѣщанъ. Въ 1783 году было здѣсь 37 душъ въ 8-ми домахъ; тогда здѣсь былъ желѣзный заводъ.
Переклад
Село Рудня лежить на правому боці Тетерева, біля впадіння в нього річки Вилії, трохи вище села Минини, а від Городського за 4 версти. Жителів у ньому обох статей 87, переважно міщани. 1783 року тут було 37 душ у 8 домах; тоді тут був залізний завод.
Оригінал
См. обозрѣнія могилъ стр. 41.
Переклад
Див. огляд могил, с. 41.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, сажень — близько 2,13 м, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 254 сажні ≈ 542 м; 40 десятин ≈ 43,7 га; 4 версти ≈ 4,3 км; 17½ сажні ≈ 37,3 м. Перерахунок наш.
Назва. «Городскъ» — Городське. Тепер — село Городське Житомирського району Житомирської області (раніше Городськ).
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «КОРОСТЫШЕВСКОЕ ИМѢНІЕ ГРАФОВЪ ОЛИЗАРОВЪ.»
- Сторінки
- 142 · скан 142
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 142. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/horodske/