Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ГОРНОСТАЙПОЛЬ, мѣстечко на большой полѣсской дорогѣ изъ Кіева въ Чернобыль, въ 80-ти верстахъ отъ перваго и въ 30-ти отъ втораго мѣста. Мѣстечко лежитъ на лѣвомъ гористомъ берегу Тетерева, но рѣка отдѣляется отъ мѣстечка луговымъ пространствомъ на 4 версты. Грине, отдѣльная часть мѣстечка, лежитъ на самомъ лугу и отдѣляется отъ него низменностію, понимаемою весенними водами. У Стрійковскаго (ч. 2, стр. 318) подъ 1503 годомъ говорится: той же осени на рѣкѣ Ушѣ Князь Ѳедоръ Ивановичъ Ярославовичъ и Князь Юрій Ивановичъ Дубровицкій и Князь Григорій Глинскій, староста Овруцкій сточили битву съ Татарами перекопскими, и тамъ, по допущеніи Божію, поражено было войско литовское отъ Татаръ и убитъ Князь Григорій Глинскій и при немъ Горностай. Въ память убитаго Горностая, мѣстность гдѣ онъ погребенъ, по мнѣнію нѣкоторыхъ, названа Горностайполемъ. Мѣстечко это въ началѣ прошлаго вѣка было главнымъ мѣстомъ Горностайпольскаго ключа, принадлежавшаго въ 1722 году Констанціи Маріаннѣ Щучинѣ, вдовѣ подканцлера литовскаго, потомъ ключь этотъ достался Гавскимъ. Въ 1783 году съ деревнями Богданы, Пилява и Дитятки принадлежали Яну Ганскому, чеснику Овруцкому и сыну его Вацлаву, потомъ дочери Вацлава, по мужу графинѣ Аннѣ Мнишекъ. Въ настоящее время Горностайполь съ поименованными деревнями и 34,927 десятинами земли, большею частію покрытой лѣсами, принадлежитъ помѣщикамъ Шубинскому и Кожину (прав. испов.), по покупкѣ въ 1854 году, живущимъ въ Тверской губерніи, гдѣ они имѣютъ имѣнія. Жителей обоего пола считалось въ 1783 году въ Горностайпольскомъ приходѣ: христіанъ 1454 и евреевъ 100. Въ настоящее время жители одного мѣстечка съ предмѣстіемъ Грине по вѣроисповѣданіямъ исчисляются такъ: православныхъ 1050, римскихъ католиковъ 6, лютеранъ 4, евреевъ 660. Ярмарки учреждены три въ году: 9-го мая, 6-го декабря и 29-го іюня. Но они незначительны. Въ предмѣстьѣ Грине 4 водяныхъ ладейныхъ мельницы и одна сукновальня.
Переклад
ГОРНОСТАЙПІЛЬ, містечко на великій поліській дорозі з Києва до Чорнобиля, за 80 верст від першого й за 30 від другого. Містечко лежить на лівому горбистому березі Тетерева, але річку від містечка відділяє луговий простір на 4 версти. Грине, окрема частина містечка, лежить на самому лузі й відділена від нього низиною, яку заливають весняні води. У Стрийковського (ч. 2, с. 318) під 1503 роком сказано: той же осени на рѣкѣ Ушѣ Князь Ѳедоръ Ивановичъ Ярославовичъ и Князь Юрій Ивановичъ Дубровицкій и Князь Григорій Глинскій, староста Овруцкій сточили битву съ Татарами перекопскими, и тамъ, по допущеніи Божію, поражено было войско литовское отъ Татаръ и убитъ Князь Григорій Глинскій и при немъ Горностай [тієї ж осені на річці Уж князь Федір Іванович Ярославович, і князь Юрій Іванович Дубровицький, і князь Григорій Глинський, староста овруцький, зійшлися в битві з перекопськими татарами, і там, з Божого допущення, литовське військо було розбите татарами і вбито князя Григорія Глинського, а з ним Горностая]. На пам’ять про вбитого Горностая місцевість, де його поховано, на думку декого, названо Горностайполем. На початку минулого століття це містечко було головним осередком горностайпільського ключа, що 1722 року належав Констанції Маріанні Щучиній, вдові литовського підканцлера; потім цей ключ дістався Ганським. 1783 року містечко разом із селами Богдани, Пилява й Дитятки належало Янові Ганському, овруцькому чашникові, і його синові Вацлаву, потім доньці Вацлава, за чоловіком графині Анні Мнішек. Нині Горностайпіль із названими селами та 34 927 десятинами землі, здебільшого вкритої лісами, належить поміщикам Шубинському й Кожину (правосл. віросп.), які купили його 1854 року й живуть у Тверській губернії, де мають маєтки. 1783 року в горностайпільській парафії налічувалося жителів обох статей: християн 1454 і євреїв 100. Нині жителів самого містечка з передмістям Грине за віросповіданнями налічують так: православних 1050, римо-католиків 6, лютеран 4, євреїв 660. Ярмарків запроваджено три на рік: 9 травня, 6 грудня і 29 червня. Але вони незначні. У передмісті Грине 4 водяні млини на човнах і одна сукновальня.
Оригінал
Церковь существовала въ мѣстечкѣ отъ вѣковъ, а до 1769 года было ихъ даже двѣ. Касательно существующей Николаевской деревяной церкви, въ визитѣ 1783 года (Дымерскаго деканата) записано такъ: «Была здѣсь давняя церковь, по обветшаніи которой жители неизвѣстно въ какомъ году построили близъ нея иную, которая стояла 15 лѣтъ и сгорѣла. Построенная на мѣсто ея существовала только 7 лѣтъ и также сгорѣла во время большаго пожара въ мѣстечкѣ. Затѣмъ въ 1778 году построена изъ сосноваго дерева нынѣшняя посреди мѣстечка, надъ дорогою, величественная о трехъ куполахъ». По штатамъ сельскихъ церквей она отнесена къ 4-му классу; земли имѣетъ 65 десятинъ. Кромѣ мѣстечка къ ней причислены слѣдующія деревни:
Переклад
Церква існувала в містечку споконвіку, а до 1769 року їх було навіть дві. Щодо нинішньої дерев’яної Миколаївської церкви, у візиті 1783 року (Димерського деканату) записано так: «Была здѣсь давняя церковь, по обветшаніи которой жители неизвѣстно въ какомъ году построили близъ нея иную, которая стояла 15 лѣтъ и сгорѣла. Построенная на мѣсто ея существовала только 7 лѣтъ и также сгорѣла во время большаго пожара въ мѣстечкѣ. Затѣмъ въ 1778 году построена изъ сосноваго дерева нынѣшняя посреди мѣстечка, надъ дорогою, величественная о трехъ куполахъ» [Була тут давня церква, а коли вона занепала, жителі невідомо якого року збудували біля неї іншу, яка простояла 15 років і згоріла. Збудована на її місці існувала лише 7 років і так само згоріла під час великої пожежі в містечку. Потім 1778 року з соснового дерева збудовано нинішню — посеред містечка, над дорогою, величну, з трьома банями]. За штатами сільських церков її віднесено до 4-го класу; землі має 65 десятин. Крім містечка, до неї приписано такі села:
Оригінал
Богданы на правой сторонѣ Тетерева напротивъ предмѣстья Грине. Жителей обоего пола 138. Близъ него примѣчательно большое болото, называемое Хотиловъ.
Переклад
Богдани на правому березі Тетерева, навпроти передмістя Грине. Жителів обох статей 138. Поблизу нього варте уваги велике болото, що зветься Хотилов.
Оригінал
Пилява на правой сторонѣ Тетерева ниже Богданъ версты за 4. Въ такомъ же разстояніи и отъ Горностайполя. Жителей обоего пола 168.
Переклад
Пилява на правому березі Тетерева, нижче Богданів версти за 4. На такій самій відстані й від Горностайполя. Жителів обох статей 168.
Оригінал
Дитятки на водораздѣльной возвышенности рѣкъ Тетерева и Уши, въ 10-ти верстахъ отъ Горностайполя, при бору и облагается небольшимъ болотомъ, въ коемъ вода и въ жаркое лѣто не высыхаетъ. Жителей обоего пола 371.
Переклад
Дитятки на вододільному підвищенні між річками Тетерів і Уж, за 10 верст від Горностайполя, біля бору; його облягає невелике болото, у якому вода не пересихає навіть спекотного літа. Жителів обох статей 371.
Оригінал
Губинъ близъ дороги въ Чернобыль, отъ Горностайполя въ 7-ми верстахъ на краю поляны, обнимающей Горностайполь съ сѣверной стороны. Жителей обоего пола 329. До конца прошлаго вѣка Губинъ причислялся къ Чернобыльскому имѣнію. Нынѣ принадлежитъ четыремъ владѣльцамъ; именно:
Переклад
Губин поблизу дороги на Чорнобиль, за 7 верст від Горностайполя, на краю поляни, що охоплює Горностайпіль з північного боку. Жителів обох статей 329. До кінця минулого століття Губин був приписаний до чорнобильського маєтку. Нині належить чотирьом власникам, а саме:
Оригінал
| земли. | р. д. м. п. | |
| Василію Самбукъ—Самборъ (продалъ Мечиславу Понтусу) | 1043 дес. | 121. |
| Христинѣ Хрущовой | 400 — | 32. |
| Маріи Загорской | 439 — | 17. |
| Викентію Стенжицкому (уже умеръ) | 134 — | 6. |
Переклад
| землі | р. д. ч. с. [ревізьких душ чоловічої статі] | |
| Василію Самбук—Самбору (продав Мечиславу Понтусу) | 1043 дес. | 121. |
| Христині Хрущовій | 400 — | 32. |
| Марії Загорській | 439 — | 17. |
| Вікентію Стенжицькому (уже помер) | 134 — | 6. |
Оригінал
Лапутьки въ 2-хъ верстахъ близъ Тетерева. Жителей обоего пола 247. Принадлежитъ къ Ротичскому имѣнію.
Переклад
Лапутьки за 2 версти, біля Тетерева. Жителів обох статей 247. Належить до ротицького маєтку.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 80 верст ≈ 85,3 км; 4 версти ≈ 4,3 км; 927 десятин ≈ 1013 га; 65 десятин ≈ 71 га; 10 верст ≈ 10,7 км. Перерахунок наш.
Назва. «Горностайполь» — Горностайпіль. Тепер — Горностайпіль Вишгородського району (Іванківська громада).
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ РАЗНЫМЪ ПОМѢЩИКАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 153–154. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/hornostaipil/