Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ГОНОРАТКА, село въ 4-хъ верстахъ отъ Оратова на югъ и въ 2-хъ отъ Зарудья, при безъименномъ ручейкѣ. Съ юга и востока къ селу примыкаетъ значительный лѣсъ. Село послѣ руинъ основана помѣщикомъ Оранскимъ и названо по имени его жены Гонораты. Жителей обоего пола: православныхъ 318, римскихъ католиковъ и евреевъ 18; земли 887 десятинъ. Принадлежитъ Эмиліи Бондаржевской, урожденной Невлинской.

Переклад

ГОНОРАТКА, село за 4 версти на південь від Оратова й за 2 від Заруддя, над безіменним струмочком. З півдня й зі сходу до села прилягає великий ліс. Село після руїн заснував поміщик Оранський і назвав на ім’я своєї дружини Гонорати. Жителів обох статей: православних 318, римо-католиків і євреїв 18; землі 887 десятин. Належить Емілії Бондаржевській, уродженій Невлинській.

Оригінал

Церковь Димитріевская, деревяная, 7-го класса; земли имѣетъ 37 десятинъ; построена первоначально 1762 года, а съ 1854 года перестроена.

Переклад

Церква Димитріївська, дерев’яна, 7-го класу; землі має 37 десятин; спершу збудована 1762 року, а з 1854 року перебудована.

Оригінал

Деревня Казиміровка, составляющая съ Гонораткою одинъ приходъ, лежитъ при ручью Живѣ между Зарудьемъ и Оратовымъ въ 2-хъ верстахъ отъ Гоноратки. Деревня эта заселенная Казиміромъ Пулавскимъ и названная по его имени, нынѣ принадлежитъ Ѳаддею Бобровскому. Жителей въ ней обоего пола 285; земли 700 десятинъ.

Переклад

Село Казиміровка, що становить разом із Гонораткою одну парафію, лежить над струмком Живою між Заруддям і Оратовом, за 2 версти від Гоноратки. Це село, яке заселив Казимир Пулавський і назвав своїм ім’ям, нині належить Фаддеєві Бобровському. Жителів у ньому обох статей 285; землі 700 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 887 десятин ≈ 969 га; 37 десятин ≈ 40,4 га; 2 версти ≈ 2,1 км; 700 десятин ≈ 765 га. Перерахунок наш.

Назва. «Гоноратка» — Гоноратка.

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
Сторінки
328 · скан 328
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 328. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/honoratka/