Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ГАТНОЕ село по дорогѣ изъ Кіева за 5 верстъ далѣе села Желянъ. Жителей обоего пола: православныхъ 803, евреевъ 7. Село это очень давнее. Въ актахъ относящихся къ исторіи западной Россіи 1), напечатано отказная запись 1500 года, Князя Богдана Глинскаго Кіево-Пустынному Николаевскому монастырю на это село съ угодіями. Въ настоящее время въ селѣ Гатномъ монастырю этому принадлежитъ только хуторъ въ 400 десятинъ земли съ хозяйственными заведеніями, лѣсомъ, пасѣкою, огородомъ, садомъ и 2 прудами съ мельничкою. Для пріѣзжающихъ лѣтомъ настоятелей монастыря, построенъ покойнымъ архимандритомъ Авксентіемъ Галинскимъ двух-этажный довольно просторный домъ среди сада. Должно также упомянуть, что с. Гатное, особенно монастырскій хуторъ, имѣетъ весьма красивое открытое мѣстоположеніе при вершинѣ ручья Веты, и что въ двухъ хуторныхъ колодезяхъ превосходная вода.
Переклад
ГАТНЕ, село на дорозі з Києва, за 5 верст далі від села Желян. Жителів обох статей: православних 803, євреїв 7. Село це дуже давнє. В актах, що стосуються історії Західної Росії 1), надруковано відказний запис 1500 року князя Богдана Глинського Києво-Пустинному Миколаївському монастиреві на це село з угіддями. Тепер у селі Гатному цьому монастиреві належить лише хутір на 400 десятин землі з господарськими закладами, лісом, пасікою, городом, садом і 2 ставками з млинком. Для приїжджих улітку настоятелів монастиря покійний архімандрит Авксентій Галинський збудував серед саду двоповерховий досить просторий будинок. Слід також згадати, що с. Гатне, особливо монастирський хутір, має дуже гарне відкрите розташування у верхів’ї струмка Вети і що у двох хутірських колодязях чудова вода.
Оригінал
Томъ I, подъ № 178.
Переклад
Том I, під № 178.
Оригінал
Приходская церковь деревянная во имя Покрова пресвятыя Богородицы, 6-го класса; земли имѣетъ 46 десятинъ; построена на мѣсто давнѣйшей въ 1780 году, а въ 1851 г. исправлена на счетъ казны. Къ приходу причислена:
Переклад
Парафіяльна церква дерев’яна, на честь Покрови Пресвятої Богородиці, 6-го класу; землі має 46 десятин; збудована на місці давнішої 1780 року, а 1851 р. відремонтована коштом казни. До парафії приписано:
Оригінал
Деревня Вета называемая почтовая, въ 4-хъ верстахъ отъ Гатнаго отстоящая. Она лежитъ на почтовой дорогѣ изъ Кіева въ г. Васильковъ, и въ ней находится почтовая станція. Значеніе этой деревнѣ придаетъ какъ это, такъ и то, что въ ней живетъ богатый еврей откупщикъ окрестныхъ шинковъ, а также находится до 10-ти постоялыхъ дворовъ, въ томъ числѣ одинъ принадлежащій Кіево-Пустынному Николаевскому монастырю, которому равно принадлежитъ прудъ на рѣкѣ Ветѣ и порядочная водяная мельница. Жителей въ деревни обоего пола: православныхъ 62, раскольниковъ 8, евреевъ 23. Возвышеніе деревни Веты относится къ тому времени, когда новая почтовая дорога на горѣ Васильковъ проведена въ нынѣшнемъ направленіи, а до того времени, въ этомъ мѣстѣ былъ монастырскій хуторъ съ мельницею. Впрочемъ на греблѣ Ветской взымаемо было погребельное мыто еще отъ Владиміра Мономаха, позволенное дому Рожиновскихъ, для збора онаго отъ всякихъ купецкихъ людей. Отъ Рожиновскихъ право это надано Кіево-Михайловскому монастырю, потомъ декретомъ главнаго Любельскаго трибунала подтвержденное 22-го Іюня 1602 года, а также грамотою Петра I-го, 1-го апрѣля 1700 года 1).
Переклад
Село Вета, що зветься поштовою, за 4 версти від Гатного. Воно лежить на поштовій дорозі з Києва до м. Василькова, і в ньому є поштова станція. Ваги цьому селу надає як це, так і те, що в ньому живе багатий єврей — відкупник довколишніх шинків, а також є до 10 заїжджих дворів, зокрема один, що належить Києво-Пустинному Миколаївському монастиреві, якому так само належать ставок на річці Веті й чималий водяний млин. Жителів у селі обох статей: православних 62, розкольників 8, євреїв 23. Піднесення села Вети припадає на той час, коли нову поштову дорогу на м. Васильків проклали в нинішньому напрямку, а до того на цьому місці був монастирський хутір із млином. Утім, на ветській греблі ще від Володимира Мономаха стягували погребельне мито, дозволене родові Рожиновських, щоб збирати його з усяких купецьких людей. Від Рожиновських це право надано Києво-Михайлівському монастиреві, потім його підтверджено декретом головного Люблінського трибуналу 22 червня 1602 року, а також грамотою Петра I 1 квітня 1700 року 1).
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 400 десятин ≈ 437 га; 46 десятин ≈ 50,3 га; 4 версти ≈ 4,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Гатное» — Гатне.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «КІЕВСКІЙ УѢЗДЪ»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 21–22. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/hatne/