Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ДУМИНЦЫ, село выше по рѣкѣ Тясмину, въ 4-хъ верстахъ отъ цредыдущаго села. Жителей обоего пола: православныхъ 903, евреевъ 17.

Переклад

ДУМАНЦІ, село вище по річці Тясмину, за 4 версти від попереднього села. Жителів обох статей: православних 903, євреїв 17.

Оригінал

Церковь Николаевская, деревяная, ветхая, построена въ 1789 году; состоитъ въ 6-мъ классѣ; земли имѣетъ 36 десятинъ.

Переклад

Церква Миколаївська, дерев’яна, ветха, збудована 1789 року; належить до 6-го класу; землі має 36 десятин.

Оригінал

Къ Думинскому приходу причислена деревня Чубовка, на противоположной правой сторонѣ Тясмина лежащая. Жителей обоего пола: православныхъ 290, римскихъ католиковъ 8. Земли, состоящей изъ превосходнаго чернозема, 410 десятинъ. Половина этой деревни принадлежитъ помѣщику Іосифу Улашину, а другая его брату Сотеру, доставшіяся отъ отца ихъ Мартина, купившаго Чубовку отъ графа Самойлова въ 1804 году.

Переклад

До парафії Думанців приписано село Чубовка, що лежить на протилежному, правому березі Тясмину. Жителів обох статей: православних 290, римо-католиків 8. Землі, що складається з чудового чорнозему, 410 десятин. Половина цього села належить поміщикові Йосифові Улашину, а друга — його братові Сотерові; обидві дісталися їм від їхнього батька Мартина, який купив Чубовку в графа Самойлова 1804 року.

Оригінал

Въ полуверстѣ отъ деревни Чубовки находится Жаботинскій Онуфріевскій заштатній монастырь. Монастырь этотъ въ 8-ми верстахъ отъ мѣстечка Жаботина, при ручьѣ Жабьянкѣ, за двѣ версты впадающемъ въ рѣку Тясминъ. О началѣ монастыря неизвѣстно. Въ настоящее время братію его составляютъ 33 человѣка монашествующихъ и послушниковъ. Средства содержанія, кромѣ незначительныхъ подаяній отъ пріѣзжающихъ для богомолья окрестныхъ поселянъ, каковыя въ 1860 году простирались до 708 р. 57 к., монастырь получаетъ отъ земельныхъ угодій и фундушеваго капитала. Земли принадлежитъ монастырю 263 десятины съ мельницею на рѣчкѣ Жабянкѣ съ 30 десятинами лѣса и двумя хуторами: Лаврусихой и Некрасихой, что даетъ дохода до 1000 р.; капиталъ простирается до 9593 р. Въ монастырѣ двѣ церкви: главная деревяная, трехпрестольная, во имя: Успенія Божіей Матери, Святителя Николая и Великомученицы Варвары. Она построена при игуменѣ Ефремѣ Быковскомъ въ 1758 году и возобновлена игуменомъ Мелхиседекомъ Шаховскимъ, иконнымъ писаніемъ и наружною окраскою, въ 1798 году. Теплая каменная, однопрестольная во имя Преподобнаго Онуфрія въ одной связи съ колокольнею, основана тѣмъ же игуменомъ Мелхиседекомъ, а освящена игуменомъ Варѳоломеемъ въ 1811 году.

Переклад

За пів версти від села Чубовки розташований Жаботинський Онуфріївський позаштатний монастир. Цей монастир лежить за 8 верст від містечка Жаботина, біля струмка Жаб’янки, що за дві версти впадає в річку Тясмин. Про початок монастиря невідомо. Нині його братію становлять 33 особи — ченці й послушники. Засоби на утримання, крім незначних пожертв від навколишніх поселян, які приїздять на прощу, — 1860 року ці пожертви сягали 708 р. 57 к., — монастир отримує від земельних угідь і фундушевого капіталу. Монастирю належить 263 десятини землі з млином на річці Жаб’янці, з 30 десятинами лісу і двома хуторами — Лаврусихою і Некрасихою, що дає до 1000 р. доходу; капітал сягає 9593 р. У монастирі дві церкви: головна дерев’яна, трипрестольна, на честь Успіння Божої Матері, Святителя Миколая і Великомучениці Варвари. Її збудовано за ігумена Єфрема Биковського 1758 року, а 1798 року ігумен Мелхиседек Шаховський поновив її іконописом і зовнішнім фарбуванням. Тепла мурована, однопрестольна, на честь Преподобного Онуфрія, з’єднана з дзвіницею, закладена тим самим ігуменом Мелхиседеком, а освячена ігуменом Варфоломієм 1811 року.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 36 десятин ≈ 39,3 га; 410 десятин ≈ 448 га; 8 верст ≈ 8,5 км; 263 десятини ≈ 287 га. Перерахунок наш.

Назва. «Думинцы» — Думанці. Тепер — село Думанці на Тясмині.

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.

«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.

«Фундуш». Земля, кошти чи доходи, надані на утримання церкви або монастиря.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Черкаський повіт, «Селенія, состоявшія въ бывшемъ Черкаскомъ старотствѣ, а нынѣ причисленныя къ Черкаскому округу государственныхъ имуществъ.»
Сторінки
617–618 · скан 617, скан 618
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 617–618. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/dumantsi/