Доповнення й поправки: Левковичі (до с. 162)

Переклад

162. ЛЕВКОВИЧІ, раніше Левков, як видно з наведеного витягу зі скарги Євстафія Стрибиля, записаної до київської гродської книги й надрукованої в Арх. Ю. З. Р. том I, с. 213. «Панъ Остафей Стрыбылъ жаловался на мѣщанъ Фастовскихъ, до бискупства Кіевскаго належачихъ, также на нѣкоторыхъ (поименованныхъ въ жалобѣ) жителей зъ Верховни, Паволочи, Ходоркова, Коростышева, Корнипа, Вышевичъ, Межирички, Рачина, Красноборки, Брусилова и на мѣщанъ Радомысльскихъ и селъ до того мѣстечка принадлежащихъ и состоящихъ подъ его милостію, отцемъ Елисеемъ Плетенецкимъ, архимандритомъ Печерскимъ Кіевекимъ за то, что они «зобравши до себе людей свовольныхъ, до килька сотъ войска и поднесши хоронгвы и зобравши до себе великую личбу людей не на послугу рѣчи посполитое, але наѣжджаюче гвалтовне на маетности и домы шляхецкіе, яко непріятель заграничный, штурмами добуваючи, презъ огонь до кгрунту зносячи, людей разнаго стану по дорогахъ разбивиючи, коморы отбиваючи, маетности лупечи........ ани на боязнь Божую, а ни на зверхность Его Королевское Милости и право посполитое погледаючи, по увесь тотъ часъ, тое зимы и весны чинячи, якожъ маетность мою, село Левковъ и село Ходоры, въ року теперешнемъ 1618, мѣсяца Апрѣля 10 и 15 въ тыхъ селахъ и иншихъ окрутныхъ ексцессовъ, кгвалтовъ, боевъ начинивши, до домовъ своихъ съ тымъ усимъ лупомъ отъѣхали.....» [Пан Остафій Стрибил скаржився на фастівських міщан, що належать до київського біскупства, а також на деяких (названих у скарзі) жителів з Верховні, Паволочі, Ходоркова, Коростишева, Корнина, Вишевичів, Межирички, Рачина, Красноборки, Брусилова і на радомишльських міщан та [жителів] сіл, що належать до того містечка й перебувають під його милістю, отцем Єлисеєм Плетенецьким, архімандритом печерським київським, за те, що вони, «зібравши до себе свавільних людей, до кількох сотень війська, і піднявши корогви, і зібравши до себе велику кількість людей не на службу Речі Посполитій, а гвалтовно наїжджаючи на шляхетські маєтки й доми, як ворог із-за кордону, штурмами здобуваючи, вогнем до ґрунту зносячи, людей різного стану на дорогах розбиваючи, комори розбиваючи, маєтки грабуючи........ ані на страх Божий, ані на зверхність Його Королівської Милості й посполите право не зважаючи, увесь той час, тієї зими й весни, чинячи, так само й мій маєток, село Левков і село Ходори, теперішнього 1618 року, квітня 10 і 15, у тих селах та інших жорстоких ексцесів, ґвалтів, боїв накоївши, від’їхали до своїх домівок з усією тією здобиччю.....»]