Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ГНИЛЕЦЪ, село на ровномъ болотистомъ мѣстѣ, при небольшихъ тинистыхъ озерахъ, неимѣющихъ истоковъ. Жителей обоего пола: православныхъ 884, римскихъ католиковъ 10. Въ 1746 году Гнилецъ принадлежалъ Николаю Гладуновичу-Дубисскому, чеснику Дербскому, потомъ къ Макаровскому имѣнію Каэтана Росцишевскаго; потомъ Чацкому къ Брусиловскому имѣнію, потомъ Булгаку; а съ 1825 года половину большую, съ 760 десятинами земли, купилъ Эразмъ Богдановичъ, а меньшую съ 430 десятинами Ѳома Свирчевскій. Первая нынѣ принадлежитъ тремъ братьямъ Богдановичамъ: Владиславу, Густаву и Ипполиту Еразмовичамъ, а другая тоже тремъ братьямъ Свирчевскимъ: Александру, Діонисію и Петру Фомичамъ и сестрѣ ихъ Теофилѣ, по мужу Дидковской.
Переклад
ДОЛИНІВКА [у книзі — Гнилець], село на рівному болотистому місці, біля невеликих мулистих озер, що не мають витоків. Жителів обох статей: православних 884, римо-католиків 10. 1746 року Долинівка належала Миколі Гладуновичу-Дубіському, дербському чесникові, потім — до макарівського маєтку Каєтана Росцишевського; потім Чацькому — до брусилівського маєтку, потім Булгакові; а з 1825 року більшу половину, з 760 десятинами землі, купив Еразм Богданович, а меншу, з 430 десятинами, — Фома Свірчевський. Перша нині належить трьом братам Богдановичам: Владиславові, Густавові та Іполитові Еразмовичам, а друга — теж трьом братам Свірчевським: Олександрові, Діонісію та Петрові Фомичам — і їхній сестрі Теофілі, за чоловіком Дідковській.
Оригінал
Приходская церковь во имя Святителя Николая, деревяная, построена на мѣсто древнѣйшей въ 1731 году, какъ значится въ визитахъ 1741 и 1746 годовъ (Паволочскаго деканата). Изъ тѣхъ же визитъ видно, что приходскихъ дворовъ, къ церкви принадлежавшихъ, во время визитъ считалось: въ Гнильцѣ 40 и въ Соболевкѣ 15; самая церковь была о двухъ куполахъ, колокольни неимѣла, а два небольшихъ колокола, изъ коихъ одинъ чугунный, а другій спижовый, были прилажены въ одномъ изъ наружныхъ церковныхъ угловъ. Въ 1784 году придѣланъ третій куполъ, а въ 1753 году фундаментально исправлены всѣ ветхости. По штатамъ Гнилецкая церковь состоитъ въ 6-мъ классѣ; земли имѣетъ 35½ десятинъ.
Переклад
Парафіяльна церква на честь святителя Миколая, дерев’яна, збудована на місці давнішої 1731 року, як зазначено у візитах 1741 і 1746 років (Паволоцького деканату). З тих самих візит видно, що парафіяльних дворів, які належали до церкви, під час візит налічувалося: у Долинівці 40 і в Соболівці 15; сама церква мала дві бані, дзвіниці не мала, а два невеликі дзвони, з яких один чавунний, а другий спижовий, були прилаштовані в одному із зовнішніх церковних кутів. 1784 року прибудовано третю баню, а 1753 року ґрунтовно полагоджено все, що занепало. За штатами долинівська церква належить до 6-го класу; землі має 35½ десятини.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 760 десятин ≈ 830 га; 430 десятин ≈ 470 га; 35½ десятини ≈ 38,8 га. Перерахунок наш.
Назва. «Гнилецъ» — Долинівка. Тепер — село Долинівка Брусилівської громади Житомирського району Житомирської області (до 1963 р. — Гнилець).
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Придел». Бічний вівтар у храмі з окремим посвяченням; перекладаємо «бічний вівтар».
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Мѣстечка и селенія принадлежавшія въ прошломъ и текущемъ столѣтіи разнымъ лицамъ.»
- Сторінки
- 227 · скан 227
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 227. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/dolynivka/