Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ДМИТРЕНКИ, село въ 5-ти верстахъ отъ Медвина, при безъименномъ ручейкѣ, впадающемъ здѣсь же въ Хоробру. Жителей обоего пола 1294. Въ 1741 году въ немъ было 40 дворовъ. Село лежитъ между горами и окружено со всѣхъ сторонъ лѣсомъ. Западная оконечность села, гдѣ недавно существовалъ стекляный заводъ, называется Дмитренскою-гутою.

Переклад

ДМИТРЕНКИ, село за 5 верст від Медвина, біля безіменного струмочка, що тут-таки впадає в Хоробру. Жителів обох статей 1294. 1741 року в ньому було 40 дворів. Село лежить між горами й з усіх боків оточене лісом. Західний край села, де нещодавно існував скляний завод, називається Дмитренською-гутою.

Оригінал

О Свято-Покровской здѣшней церкви въ визитѣ 1741 и 1746 годовъ говорится, что она «въ 1727 году построена ad instar шопы лубами покрыта». Священникомъ при ней былъ Даміанъ, посвященный въ 1724 году въ Переяславлѣ, «installacyi» не имѣвшій, а съ 1744 года Матвѣй Тарасенко, по презентѣ князя Любомірскаго, утвержденный унитскимъ митрополитомъ. Церковь эта, перестроенная съ изнова въ 1748 году, существуетъ и до настоящаго времени; по штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ 37 десятинъ.

Переклад

Про тутешню Свято-Покровську церкву у візиті 1741 і 1746 років сказано, що вона «въ 1727 году построена ad instar шопы лубами покрыта» [1727 року збудована на кшталт повітки, покрита лубом]. Священником при ній був Даміан, висвячений 1724 року в Переяславі, який не мав «installacyi» [введення на парафію], а з 1744 року — Матвій Тарасенко, за презентою князя Любомирського затверджений уніатським митрополитом. Ця церква, наново перебудована 1748 року, існує й донині; за штатами належить до 5-го класу; землі має 37 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 37 десятин ≈ 40,4 га. Перерахунок наш.

Назва. «Дмитренки» — Дмитренки.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Канівський повіт, «Вотчинное имѣніе графовъ Браницкихъ.»
Сторінки
567 · скан 567
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 567. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/dmytrenky/