Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЧУДИНЪ село лежитъ на лѣвой сторонѣ Тетерева, въ 8-ми верстахъ ниже города Радомысля. Жителей обоего пола 420, изъ коихъ до 150 римскихъ католиковъ. Чудинъ (выходецъ изъ Чуди) былъ знатный воевода, присутствовавшій въ 1054 году въ совѣтѣ князей и боляръ объ отмѣнѣ смертной казни, а въ 1072 году управлявшій Вышгородомъ. Этому воеводѣ приписываютъ основаніе села. Чудинъ съ Межиричкою и принадлежащими къ нимъ деревнями пожалованы по обращеніи въ казну митрополичьихъ имѣній Злотницкому, бывшему польскому коменданту Кременецкой крѣпости. Въ послѣдствіи Чудинъ со многими деревнями пріобрѣтенъ покупкою нынѣшнимъ владѣльцомъ Романомъ Вербицкимъ и его женою Варварою, основавшими въ Чудинѣ свою резиденцію. Къ Чудинскому ихъ имѣнію принадлежатъ нынѣ слѣдующія села и деревни, раздѣляемые на два ключа:
Переклад
ЧУДИН, село, лежить на лівому березі Тетерева, за 8 верст нижче міста Радомишля. Жителів обох статей 420, з них до 150 римо-католиків. Чудин (вихідець із чуді) був знатним воєводою, що 1054 року був присутній на раді князів і бояр про скасування смертної кари, а 1072 року правив Вишгородом. Цьому воєводі приписують заснування села. Чудин із Межирічкою та селами, що до них належали, після переходу митрополичих маєтків у казну пожалувано Злотницькому, колишньому польському комендантові кременецької фортеці. Згодом Чудин із багатьма селами купив теперішній власник Роман Вербицький разом із дружиною Варварою; вони влаштували в Чудині свою резиденцію. До їхнього чудинського маєтку тепер належать такі села й присілки, поділені на два ключі:
Оригінал
| Къ Чудинскому ключу, считающемуся за Варварою Вербицкою: | |
| Числ. р. д. м. п. | |
| С. Чудинъ | 124. |
| Д. Лутовка | 150. |
| Д. Микгородъ | 11. |
| Д. Папирня. | 47. |
| Д. Березецъ | 70. |
| Д. Малая Рача | 202. |
| Итого . | 604. |
| Земли десятинъ 7634. |
Переклад
| До чудинського ключа, записаного на Варвару Вербицьку: | |
| Чис. р. д. ч. с. [число ревізьких душ чоловічої статі] | |
| С. Чудин | 124. |
| С. Лутовка | 150. |
| С. Микгород | 11. |
| С. Папірня | 47. |
| С. Березець | 70. |
| С. Мала Рача | 202. |
| Разом | 604. |
| Землі десятин 7634. |
Оригінал
| Къ Тереховскому ключу, за Романомъ Вербицкимъ: | |
| Числ. р. д. м. п. | |
| Д. Терехи | 142. |
| — Потокъ | 111. |
| — Росоха | 145. |
| — Соколовичи старые | 82. |
| — — новые. | 111. |
| Часть дер. Глинной | 7. |
| Итого . | 598. |
| Земли десятинъ 6868. |
Переклад
| До тереховського ключа, записаного на Романа Вербицького: | |
| Чис. р. д. ч. с. [число ревізьких душ чоловічої статі] | |
| С. Терехи | 142. |
| — Поток | 111. |
| — Росоха | 145. |
| — Соколовичі старі | 82. |
| — — нові | 111. |
| Частина с. Глинної | 7. |
| Разом | 598. |
| Землі десятин 6868. |
Оригінал
Приходская церковь въ Чудинѣ деревяная, во имя святителя Николая, основана въ 1778 году и считалась первоначально приписною къ Радомысльской церкви. Самостоятельною здѣлалась въ текущемъ столѣтіи. Въ 1861 году освящена новая деревяная же. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ усадебной и сѣнокосной по 7-ми десятинъ, пахатной 30; всего 44 десятины. Приходъ ея кромѣ села Чудина составляютъ слѣдующія деревни:
Переклад
Парафіяльна церква в Чудині дерев’яна, на честь святителя Миколая, заснована 1778 року і спершу вважалася приписною до радомишльської церкви. Самостійною стала в нинішньому столітті. 1861 року освячено нову, теж дерев’яну. За штатами належить до 5-го класу; землі має садибної й сінокісної по 7 десятин, орної 30; усього 44 десятини. Парафію її, крім села Чудина, складають такі села:
Оригінал
Березцы въ 3-хъ верстахъ отъ Чудина, съ которымъ раздѣляется рѣкою Тетеревомъ. Жителей обоего пола 150.
Переклад
Березці за 3 версти від Чудина, від якого їх відділяє річка Тетерів. Жителів обох статей 150.
Оригінал
Малая Рача въ 2-хъ верстахъ при ручьѣ Глуховкѣ. Жителей обоего пола 400.
Переклад
Мала Рача за 2 версти, на струмку Глуховці. Жителів обох статей 400.
Оригінал
Большая Рача при томъ же ручьѣ въ 1-й верстѣ отъ Чудина. Жителей обоего пола 450; принадлежитъ съ Крымскою Руднею и деревнею Бѣлки къ Межиричскому имѣнію.
Переклад
Велика Рача на тому самому струмку, за 1 версту від Чудина. Жителів обох статей 450; разом із Кримською Руднею та селом Білки належить до межирічського маєтку.
Оригінал
Въ другихъ уѣздахъ къ митрополичьимъ имѣніямъ принадлежали слѣдующія села: Кіевскомъ. Рубежовка, Микуличи, Бабинцы, Пилиповичи, Лубьянка, Шибенное; Сквирскомъ, Дѣдовщина и Голяки; Овручскомъ, Воробьи старые и новые; Рѣчицкомъ, Жары большіе и малые надъ Днѣпромъ, Оревичи и Бѣлосорока на Припети. Всѣ они первоначально составляли собственность Кіевопечерской Лавры и древней православной каѳедры Кіевской и переданы уніатамъ польскими конституціями.
Переклад
В інших повітах до митрополичих маєтків належали такі села: у Київському — Рубежовка, Микуличі, Бабинці, Пилиповичі, Луб’янка, Шибенне; у Сквирському — Дідовщина й Голяки; в Овруцькому — Вороб’ї старі й нові; у Речицькому — Жари великі й малі над Дніпром, Оревичі й Білосорока на Прип’яті. Усі вони спочатку були власністю Києво-Печерської лаври та давньої православної Київської кафедри й передані уніатам польськими конституціями [сеймовими ухвалами].
Оригінал
Крымская Рудня въ 5-ти верстахъ отъ Чудина, отъ котораго отдѣляется Тетеревомъ. Лежитъ въ лѣсу при ручьяхъ Бѣлкѣ и Глушицѣ, недалеко въ Тетеревъ впадающихъ. Жителей обоего пола исключительно польской шляхты 115, изъ коихъ половина содержитъ латинство. Въ Крымской Руднѣ или Крымкѣ есть латинская деревяная каплица, извѣстная находящимся въ ней чудотворнымъ образомъ, чтимаго латинскою церковію съ. Антонія Падуанскаго, къ коему на поклоненіе стекается большое число простаго народа, особенно лѣтомъ 13-го іюня въ день Антонія. Въ этотъ день въ Крымкѣ бываетъ ярмарка.
Переклад
Кримська Рудня за 5 верст від Чудина, від якого її відділяє Тетерів. Лежить у лісі над струмками Білкою й Глушицею, що неподалік впадають у Тетерів. Жителів обох статей — виключно польської шляхти — 115, з них половина сповідує латинство. У Кримській Рудні, або Кримці, є латинська дерев’яна каплиця, відома чудотворним образом святого Антонія Падуанського, якого шанує латинська церква; на прощу до нього сходиться багато простого люду, особливо влітку, 13 червня, в день Антонія. Цього дня в Кримці буває ярмарок.
Оригінал
Бѣлка при ручьѣ того же имени, въ 10-ти верстахъ отъ Чудина; населена также шляхтою въ числѣ 70 душъ обоего пола.
Переклад
Білка на однойменному струмку, за 10 верст від Чудина; заселена теж шляхтою — 70 душ обох статей.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 8 верст ≈ 8,5 км; 7 десятин ≈ 7,6 га; 44 десятини ≈ 48,1 га; 3 версти ≈ 3,2 км; 2 версти ≈ 2,1 км. Перерахунок наш.
Назва. «Чудинъ» — Чудин.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ ДО 1795 ГОДА КЪ РАДОМЫСЛЬСКОМУ ИЛИ ПОЛѢССКОМУ ИМѢНІЮ КІЕВСКИХЪ МИТРОПОЛИТОВЪ, СНАЧАЛА ПРАВОСЛАВНЫХЪ, А ПОТОМЪ УНІАТСКИХЪ *).»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 114–115. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/chudyn/