Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ЧЕРЕМОШНОЕ, село въ 7-ми верстахъ отъ Спичинецъ, при вершинѣ безъименнаго притока рѣки Роси. Окружено съ запада и юга чернымъ лѣсомъ, изобилующимъ черемхою; отчего и село получило названіе. Жителей обоего пола: православныхъ 1024, римскихъ католиковъ 47. Въ 1741 году было 60 дворовъ.

Переклад

ЧЕРЕМОШНЕ, село за 7 верст від Спичинців, у верхів’ї безіменної притоки річки Рось. Із заходу й півдня його оточує чорний ліс, де багато черемхи; від цього село й дістало назву. Жителів обох статей: православних 1024, римських католиків 47. 1741 року було 60 дворів.

Оригінал

Церковь во имя великомученика Димитрія, упоминается въ визитахъ за 1741 и 1746 годы; при чемъ построеніе ея изъ дубоваго дерева отнесено къ 1726 году; священникомъ при ней былъ Дмитрій Ксенжикъ, презентованный княземъ Янушомъ Вишневецкимъ. Въ визитѣ присовокупляется, какъ нѣчто особенное, что въ Черемошанской тогдашней церкви былъ деревяный полъ. Большая часть тогдашнихъ сельскихъ церквей неимѣли никакого пола. Нынѣшняя Черемошанская церковь деревяная, построена 1754 года. По штатамъ состоитъ въ 5 мъ классѣ; земли имѣетъ 90 десятинъ.

Переклад

Церква на честь великомученика Димитрія згадується у візитах за 1741 і 1746 роки; при цьому її будівництво з дубового дерева віднесено до 1726 року; священником при ній був Дмитро Ксенжик, презентований князем Янушем Вишневецьким. У візиті як щось особливе додано, що в тодішній черемошанській церкві була дерев’яна підлога. Більшість тодішніх сільських церков не мала жодної підлоги. Теперішня черемошанська церква дерев’яна, збудована 1754 року. За штатом належить до 5-го класу; землі має 90 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 7 верст ≈ 7,5 км; 90 десятин ≈ 98,3 га. Перерахунок наш.

Назва. «Черемошное» — Черемошне. Тепер — село Черемошне Погребищенської громади Вінницької області.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Бердичівський повіт, «Имѣніе принадлещащее гг. Сабанскимъ.»
Сторінки
271 · скан 271
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 271. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/cheremoshne/