Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БЫСТРИКЪ, село при ручьѣ Быстрикѣ, впадающемъ за 5-ть верстъ въ м. Ружинѣ въ р. Раставицу. Жителей обоего пола: православныхъ 1622, римскихъ 9. Послѣ продажи Ружина, въ с. Быстрикъ перенесено главное управленіе имѣніемъ госпожи Челищевой и резиденція ея самой, когда она пріѣзжаетъ изъ-заграницы. Въ имѣніи этомъ нынѣ числится 22,149 десятинъ земли и 2083 ревизскихъ душъ съ селами: Парипсы, Попельна, и Малые Лисовцы. Недалеко отъ Быстрика къ западу, минувши двѣ могилы, жители указываютъ урочище, именуемое Лубки. По преданію, заимствованному отъ предковъ, въ урочищѣ нѣкогда была деревня, населенная Татарами. Дорога въ Бердичевъ пролегала между помянутыми двумя могилами. На самой границѣ полей Быстрицкихъ близъ дороги въ Бѣлиловку есть также огромная могила, неимѣющая названія.
Переклад
БИСТРИК, село на струмку Бистрику, який за 5 верст, у м. Ружині, впадає в р. Роставицю. Жителів обох статей: православних 1622, римо-католиків 9. Після продажу Ружина до с. Бистрик перенесено головне управління маєтком пані Челищевої та її власну резиденцію, коли вона приїжджає з-за кордону. У цьому маєтку нині налічується 22 149 десятин землі та 2083 ревізькі душі разом із селами Парипси, Попільня й Малі Лисівці. Неподалік від Бистрика на захід, минувши дві могили, жителі показують урочище, яке зветься Лубки. За переказом, успадкованим від предків, в урочищі колись було село, населене татарами. Дорога на Бердичів пролягала між згаданими двома могилами. На самій межі бистрицьких полів, біля дороги на Біліловку, є також величезна могила, що не має назви.
Оригінал
Приходская церковь во имя Покрова пресвятыя Богородицы, деревяная, ветхая, тѣсная; построена она, какъ значится въ визитахъ, въ 1736 году 1). Въ 1741 году приходъ ея состоялъ: изъ 40 дворовъ въ с. Быстрикѣ, 20 въ Веселовкѣ и 40 въ Войтовцахъ шляхты ritus Romanï. Колокольня при церкви новая, построенная въ 1850 году. По штатамъ Быстрицкая церковь отнесена къ 5-му классу; земли имѣетъ 87 десятинъ.
Переклад
Парафіяльна церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці, дерев’яна, ветха, тісна; збудована вона, як зазначено у візитах, 1736 року 1). 1741 року її парафія складалася з 40 дворів у с. Бистрику, 20 у Веселовці й 40 у Війтівцях шляхти ritus Romanï [римського обряду]. Дзвіниця при церкві нова, збудована 1850 року. За штатами бистрицьку церкву віднесено до 5-го класу; землі має 87 десятин.
Оригінал
См. визиту Погребицкаго деканата 1741 года.
Переклад
Див. візиту Погребищенського деканату 1741 року.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 149 десятин ≈ 163 га; 87 десятин ≈ 95 га. Перерахунок наш.
Назва. «Быстрикъ» — Бистрик. Тепер — село Бистрик Ружинської громади Житомирської області (давніше Бистрик-Ружинський).
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Ружинское имѣніе:»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 210–211. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/bystryk/