Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БИРЮКИ, село на правой сторонѣ Роси, въ 13-ти верстахъ ниже Бѣлой-церкви. Жителей обоего пола 801. Въ 1740 году, въ Бирюкахъ числилось 26 господаровъ и до 200 жителей обоего пола. Бирюки—татарское слово, означающее волка, а также прокламацію или объявленіе при поднятой, по древнему обычаю, шапкѣ вверхъ на палкѣ. Названіе села, наводитъ на предположеніе объ основаніи этаго села въ періодъ татарскаго владычества. Въ лѣтописахъ подъ 1125 годомъ упоминается о соединенія Половцевъ при Барючѣ и Бронѣ, для склоненія Торковъ напасть соединенно на Кіевъ. Но неразслѣдовано, можно ли Барючь и Бирюки признавать за названія одной мѣстности.
Переклад
БИРЮКИ, село на правому березі Росі, за 13 верст нижче Білої Церкви. Жителів обох статей 801. 1740 року в Бирюках налічувалося 26 господарів і до 200 жителів обох статей. Бирюки — татарське слово, що означає вовка, а також прокламацію, або оголошення, при якому за давнім звичаєм піднімали шапку вгору на палиці. Назва села наводить на припущення, що його засновано за часів татарського панування. У літописах під 1125 роком згадано про з’єднання половців при Барючі й Броні, щоб схилити торків спільно напасти на Київ. Але не досліджено, чи можна вважати Барюч і Бирюки назвами однієї місцевості.
Оригінал
Въ визитахъ 1740 и 1746 годовъ описывается Бирюцкая церковь во имя Святителя Николая, при чемъ говорится, что она съ двумя верхами, построена изъ дубовыхъ кругляковъ въ 1728 году; священникомъ при ней былъ съ 1729 года. Василій, посвященный Хрисанѳомъ, епископомъ Переяславскимъ, а въ 1737 году reconsecratus унитскимъ митрополитомъ, по презентѣ князя Яблуновскаго, старосты Бѣлоцерковскаго. Эта давняя церковь существуетъ и по настоящее время, починенная нѣсколько разъ. По штатамъ она отнесена къ 5-му классу; земли имѣетъ 44 десятины. Деревня Пугачовка, причисленная къ Бирюцкому приходу лежитъ на правой же сторонѣ Роси, 2-мя верстами ниже села Бирюковъ. Жителей въ ней обоего пола 526.
Переклад
У візитах 1740 і 1746 років описано бирюцьку церкву на честь Святителя Миколая й сказано, що вона має два верхи й збудована з дубових кругляків 1728 року; священником при ній був з 1729 року Василій, висвячений Хрисанфом, єпископом Переяславським, а 1737 року reconsecratus [повторно висвячений] уніатським митрополитом за презентою князя Яблуновського, білоцерківського старости. Ця давня церква, кілька разів підновлена, існує й донині. За штатами вона віднесена до 5-го класу; землі має 44 десятини. Село Пугачовка, приписане до бирюцької парафії, лежить теж на правому березі Росі, на 2 версти нижче села Бирюків. Жителів у ньому обох статей 526.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 13 верст ≈ 13,9 км; 44 десятини ≈ 48,1 га. Перерахунок наш.
Назва. «Бирюки» — Бирюки.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Васильківський повіт, «а) имѣніе графовъ Браницкихъ. Бѣлоцерковщина.»
- Сторінки
- 518 · скан 518
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 518. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/byriuky/