Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БАРАНЬЕ-ПОЛЕ, село на соединеніи дорогъ: изъ Таращи, Звенигородки и Богуславля, въ 5-ти верстахъ отъ предыдущаго села и отъ Медвина. Жителей обоего пола 796. Расположено на оконечности равнины или раздолья, называемаго, неизвѣстно почему Черкесъ-долиною. Долина эта, окруженная лѣсистыми возвышенностями, ограничивается рѣчкою Бояркою и селомъ Медвиномъ. По словамъ жителей село должно называть собственно Браннымъ-полемъ, потому что когда-то на этомъ мѣстѣ происходила брань или битва, главнымъ образомъ въ урочищѣ, называемомъ нынѣ Турчинымъ лѣсомъ.
Переклад
БРАНЕ ПОЛЕ, село на перехресті доріг: із Таращі, Звенигородки й Богуслава, за 5 верст від попереднього села [Яцюків] і від Медвина. Жителів обох статей 796. Розташоване на краю рівнини, або роздолля, яке невідомо чому називають Черкес-долиною. Ця долина, оточена лісистими височинами, обмежена річкою Бояркою і селом Медвином. За словами жителів, село слід би називати, власне, Бранним-полем, бо колись на цьому місці відбувалася брань, тобто битва, переважно в урочищі, яке тепер називають Турчиним лісом.
Оригінал
Церковь деревяная во имя первомученика Архидіакона Стефана, построенная въ первой половинѣ прошлаго вѣка, какъ можно судить по антимипсу, выданному 1751 году и въ церкви сохранившемуся. Уніаты не владѣли этой церковію, какъ видно изъ замѣтки, въ 1796 году въ квировыхъ вѣдомостяхъ здѣланной. Отчего при ней въ прошломъ вѣкѣ, погребено много православныхъ священниковъ, нежелавшихъ принять еретической уніи и съ разныхъ мѣстъ сюда сходившихся, чтобы умирать при православной церкви. По нынѣшнимъ штатамъ церковь причислена къ 7-му классу; земли имѣетъ 70 десятинъ, по презентѣ князя Станислава Любомірскаго 1749 года.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь первомученика архідиякона Стефана, збудована в першій половині минулого [XVIII] століття, як можна судити з антимінса, виданого 1751 року, що зберігся в церкві. Уніати цією церквою не володіли, як видно з примітки, зробленої 1796 року в клірових відомостях. Тому біля неї в минулому столітті поховано багато православних священників, які не хотіли прийняти єретичної унії й сходилися сюди з різних місць, щоб помирати при православній церкві. За теперішніми штатами церкву зараховано до 7-го класу; землі має 70 десятин — за презентою князя Станіслава Любомирського 1749 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 70 десятин ≈ 76,5 га. Перерахунок наш.
Назва. «Баранье-Поле» — Бране Поле.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Антимінс». Освячена тканина з мощами, без якої в храмі не правлять літургію; на ньому підпис архієрея з датою.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Вотчинное имѣніе графовъ Браницкихъ.»
- Сторінки
- 564 · скан 564
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 564. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/brane-pole/