Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БЕСѢДКА, село въ 2-хъ верстахъ отъ Красиловки и въ 10-ти отъ мѣстечка Ставищъ, близъ водораздѣльной возвышенности Тикичей гнилаго и горскаго; при верховьяхъ рѣчки Красючки или Красиловки, соединяющихся въ селѣ и образующихъ прудъ. О названіи села жители говорятъ слѣдующее: тамъ гдѣ теперъ оканчивается село отъ Красиловки есть небольшая роща лѣсныхъ орѣховъ, гдѣ еще и теперъ примѣтны слѣды бывшей давней дороги изъ Бѣлой-церкви въ Умань. Въ древности здѣсь былъ большой лѣсъ, а на этомъ мѣстѣ стоялъ козацкій курень. Здѣсь было козацкое rendez-vous и здѣсь въ бесѣдѣ составлялись планы нападеній на поляковъ и татаръ. Оттого и произошло названіе Бесѣдовка или Бесѣдка. Впрочемъ эти бесѣды происходили очень давно, покрайней мѣрѣ раньше коліивщины, когда бесѣда уже существовала подъ нынѣшнимъ своимъ именемъ. Въ то время она причислялась къ Бѣлоцерковскому старотству, нынѣ къ Красиловскому ключу графа Александра Браницкаго. Жителей обоего пола: православныхъ 2217, римскихъ католиковъ 15. Селеніе это замѣчательно фруктовыми садами, придающими ему красивый видъ среди безлѣсныхъ на многія версты вокругъ полей. Особенно экономическій садъ обширенъ и отличается качествомъ фруктовъ.
Переклад
БЕСІДКА, село за 2 версти від Красилівки і за 10 від містечка Ставища, поблизу вододільної височини Тікичів Гнилого й Гірського; біля верхів’їв річечки Красючки, або Красилівки, що сходяться в селі й утворюють став. Про назву села жителі розповідають таке: там, де тепер закінчується село з боку Красилівки, є невеликий гай лісових горіхів, де ще й тепер помітні сліди колишнього давнього шляху з Білої Церкви до Умані. У давнину тут був великий ліс, а на цьому місці стояв козацький курінь. Тут було козацьке rendez-vous [місце збору], і тут у бесіді складалися плани нападів на поляків і татар. Від того й пішла назва Бесідівка, або Бесідка. Утім, ці бесіди відбувалися дуже давно, принаймні раніше від коліївщини, коли Бесідка вже існувала під своєю нинішньою назвою. Тоді вона належала до Білоцерківського староства, нині — до Красилівського ключа графа Олександра Браницького. Жителів обох статей: православних 2217, римо-католиків 15. Це село примітне фруктовими садами, які надають йому гарного вигляду серед безлісних на багато верст навколо полів. Особливо великий економічний [маєтковий] сад, що вирізняється якістю фруктів.
Оригінал
Церковь здѣсь деревяная, съ такою же колокольнею, во имя Архистратига Михаила. Неизвѣстно когда она построена, но непремѣнно въ первой половинѣ половинѣ прошлаго вѣка, потому что во время коліивщины 1768 года, при ней былъ старый священникъ, по разсказамъ жителей, Николай Тучапскій. По штатамъ она состоитъ въ 4-мъ классѣ; земли имѣетъ 36 десятинъ. Въ церкви замѣчательна икона, изображающая распятіе Спасителя съ предстоящею Божіею Матерію и Іоанномъ Богословомъ. Икона эта перенесена изъ села Озерной въ 1763 году въ Красиловку, а отсюда чрезъ пять лѣтъ въ Бесѣдскую церковь. Она особенно чтится окрестными жителями.
Переклад
Церква тут дерев’яна, з такою самою дзвіницею, на честь Архістратига Михаїла. Невідомо, коли її збудовано, але неодмінно в першій половині минулого століття, бо під час коліївщини 1768 року при ній був старий священник, за розповідями жителів, Миколай Тучапський. За штатами вона належить до 4-го класу; землі має 36 десятин. У церкві примітна ікона, що зображує розп’яття Спасителя з предстоячими Божою Матір’ю та Іоанном Богословом. Цю ікону 1763 року перенесено із села Озерної до Красилівки, а звідти через п’ять років — до Бесідської церкви. Її особливо шанують навколишні жителі.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 36 десятин ≈ 39,3 га. Перерахунок наш.
Назва. «Бесѣдка» — Бесідка.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Имѣніе графовъ Браницкихъ.»
- Сторінки
- 429 · скан 429
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 429. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/besidka/