Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БЕРЕЗНА, село при впаденіи рѣки Березянки въ Рось, на ровномъ низменномъ мѣстѣ, нѣкогда покрытомъ лѣсами. Жителей обоего пола: православныхъ 2173, римскихъ католиковъ 12, евреевъ 10. Въ 1741-мъ году въ Березнѣ считалось 50 дворовъ. Въ прошломъ вѣкѣ Березна принадлежала къ Велодарскому ключу. Въ 1785 году село это вмѣстѣ съ Антоновомъ, Косовкою и нѣкоторыми другими селеніями куплены прадѣдомъ нынѣшняго владѣльца Бальтазаромъ Подгорскимъ. Нынѣшній владѣлецъ Казиміръ Бальтазаровичъ Подгорскій (лат. исп., род. 1831 года) владѣетъ въ Сквирскомъ уѣздѣ кромѣ Березны, Косовкою и Городищами съ 3,594 десятинами земли, а также въ Таращанскомъ уѣздѣ селами Кривцемъ и Богатыркою. Селеніе Березна примѣчательно тѣмъ, что въ немъ найболѣе развилась движеніе крестьянъ въ 1855 году противъ властей и духовенства, не хотѣвшихъ, по убѣжденію крестьянъ, или неимѣвшихъ силы, защитить ихъ отъ невыносимыхъ притѣсненій польскихъ помѣщиковъ. Поводъ къ движенію этому подало запрещеніе приводить къ присягѣ крѣпостныхъ крестьянъ на вѣрность вновь вступившему на престолъ Государю Императору, тогда какъ къ такой присягѣ были приведены всѣ даже евреи; а также недоразумѣнія, сопровождавшія приглашеніе, прочитанное въ церквахъ, всего Государства къ ополченію, во время происходившей тогда Крымской войны, къ каковому ополченію поселяне Кіевской губерніи небыли однако призываемы. Этимъ движеніемъ хотѣли воспользоваться нѣкоторыя недоброжелатели отечества; но сами крестьяне схватили ихъ и предали правительству. Въ Березнѣ собрались самыя большія толпы черни. Въ приходской церкви они заключали на нѣсколько дней своего приходскаго и окрестныхъ священниковъ, требуя отъ нихъ, чтобы крестьянамъ немедленно дана была присяга на увольненіе отъ крестьянства и причисленіе къ козакамъ. Воинская команда, употребившая оружіе, и нѣсколько жертвъ заблужденія образумили остальныхъ несчастныхъ къ долгу, повиновенію и спокойствію.
Переклад
БЕРЕЗНА, село біля впадіння річки Березянки в Рось, на рівному низинному місці, колись укритому лісами. Жителів обох статей: православних 2173, римських католиків 12, євреїв 10. 1741 року в Березні налічувалося 50 дворів. У минулому [XVIII] столітті Березна належала до володарського ключа. 1785 року це село разом з Антоновом, Косівкою та деякими іншими селами купив прадід нинішнього власника Бальтазар Подгорський. Нинішній власник Казимир Бальтазарович Подгорський (латин. віросп., нар. 1831 року) володіє в Сквирському повіті, крім Березни, Косівкою та Городищем із 3594 десятинами землі, а також у Таращанському повіті селами Кривцем і Богатиркою. Село Березна примітне тим, що саме в ньому найбільше розвинувся 1855 року рух селян проти властей і духовенства, які, на переконання селян, не хотіли або не мали сили захистити їх від нестерпних утисків польських поміщиків. Приводом до цього руху стала заборона приводити кріпаків до присяги на вірність Государеві Імператорові, який щойно вступив на престол, тоді як до такої присяги були приведені всі, навіть євреї; а також непорозуміння, що супроводжували прочитаний у церквах заклик до всієї держави [ставати] до ополчення під час тодішньої Кримської війни, — хоча до цього ополчення поселян Київської губернії, однак, не закликали. Цим рухом хотіли скористатися деякі недоброзичливці вітчизни, але самі селяни схопили їх і видали урядові. У Березні зібралися найбільші натовпи черні. У парафіяльній церкві вони на кілька днів замкнули свого парафіяльного й навколишніх священиків, вимагаючи від них, щоб селянам негайно дали присягу на звільнення від селянства й зарахування до козаків. Військова команда, яка застосувала зброю, і кілька жертв омани навернули решту нещасних до обов’язку, покори й спокою.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Рождества пресв. Богородицы, построена въ 1732 году, какъ значится въ визитѣ за 1741 годъ Тетіевскаго деканата. Однако, по надписямъ на давнихъ церковныхъ книгахъ видно, что въ Березнѣ существовала церковь въ 1710 году. Въ 1844 году Березянская церковь возобновлена и приведена въ нынѣшній видъ; колокольня при ней построена въ 1820 году; въ томъ же году возобновленъ иконостасъ; при церкви находится три каменныхъ древнихъ креста, на одномъ изъ нихъ замѣтна надпись 1737 года Іануарія 29 дня, остальную часть надписи, и надписей на другихъ двухъ крестахъ нельзя разобрать. По штатамъ Березнянская церковь причислена къ 4-му классу, а земли имѣетъ указную пропорцію.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Різдва Пресв. Богородиці, збудована 1732 року, як зазначено у візиті Тетіївського деканату за 1741 рік. Однак із написів на давніх церковних книгах видно, що в Березні церква існувала 1710 року. 1844 року березнянську церкву відновлено й приведено до нинішнього вигляду; дзвіницю при ній збудовано 1820 року; того самого року відновлено іконостас; при церкві є три давні кам’яні хрести, на одному з них помітний напис: 1737 року Іануарія [січня] 29 дня; решту напису й написи на двох інших хрестах розібрати не можна. За штатами березнянська церква зарахована до 4-го класу, а землі має в указній пропорції.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 594 десятини ≈ 649 га. Перерахунок наш.
Назва. «Березна» — Березна.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Мѣстечка и селенія принадлежавшія въ прошломъ и текущемъ столѣтіи разнымъ лицамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 239–240. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/berezna/