Поселення продовжувалося нижче городища

У 1998 році археологи заклали 42 розвідувальні шурфи на підвищеннях заплави навколо Коровеля. В одинадцяти з них виявили культурний шар давньоруської доби. Так вдалося розпізнати раніше невідому зону забудови — поділ, пов’язаний із городищем і посадом.⁠[1]

Його ділянки лежали на підвищеннях серед давніх проток. Автори наголошували, що русла й старі річища змінювалися: частину заносило піском, інші довго зберігали проточну воду. Тому сучасний вигляд заплави сам по собі не відтворює умов, у яких працювали мешканці середньовічного поселення.⁠[1]

Маленькі деталі великих дерев’яних конструкцій

Серед знахідок особливо промовисті лодійні заклепки — залізні кріплення, якими з’єднували дошки суднової обшивки. За підрахунком авторів, у дослідженнях 1983–⁠1984 та 1998–⁠2007 років у Шестовиці знайшли 13 цілих заклепок і 29 фрагментів. Із цього набору сім цілих екземплярів та десять фрагментів походили з подолу; інші — з городища й посаду.⁠[2]

Дослідники віднесли шестовицькі заклепки до X — першої половини XI століття, водночас зауваживши, що частина траплялася перевідкладеною в пізніших шарах. Отже, глибина чи пізнє оточення окремої знахідки не обов’язково визначають час її виготовлення. За типом кріплень автори пов’язали місцеві судна з традицією клінкерної обшивки, у якій дошки перекривають одна одну.⁠[2]

До водного господарства вони зарахували і свинцеве грузило-якір вагою 1,7 кг, знайдене на подолі 1999 року. Разом із заклепками воно підтримує висновок про використання суден. Будівництво та ремонт човнів автори вважали ймовірно основним заняттям мешканців подолу, однак опубліковані знахідки не дають підрахунку всього флоту чи кількості човнів, які обслуговували одночасно.⁠[2]⁠[3]

Що залишилося від причалів

У 2003 році низький рівень води дозволив дослідити ділянку прибережного ґрунту, де виявили ями від двох потужних стовпів діаметром 0,3 та 0,5 м. Автори пов’язали їх із невеликими береговими спорудами на зразок набережної чи причалу. Наступні роботи відкрили нові групи стовпових ям, які вони розглядали як рештки берегової причальної конструкції.⁠[3]

Дослідники припускали, що причали перебудовували або переносили ближче чи далі від води зі зміною її рівня. Під час розкопок зібрали уламки дощок, брусків, кілків і трісок із дуба, сосни, вільхи, берези та інших порід. Це конкретні рештки дерева; повний вигляд причалу й порядок його перебудов залишаються реконструкцією за розрізненими слідами.⁠[3]

Речі, що пов’язували Коровель з іншими землями

Про обмін свідчить ширший набір знахідок із Шестовицького комплексу: вагові гирки й деталі терезів, арабські та візантійські монети, уламки візантійських амфор, імпортні прикраси й предмети озброєння. Автори розглянули їх разом зі слідами судноплавства як ознаки активних зовнішніх зв’язків поселення.⁠[4]

Значна концентрація речей північного походження на подолі підказала дослідникам припущення, що тут могли тимчасово жити екіпажі торгових суден. Це пояснення археологічного набору, а не встановлені біографії його власників. Речі показують зв’язки та заняття, проте не дозволяють визначити походження кожного мешканця або точний шлях кожного вантажу.⁠[4]