Підвал і стіни, після яких роботи зупинилися

Олександр Морозов пише, що перебудову старої мурованої Всіхсвятської церкви розпочали у 1760-х роках. Перед тим вона певний час слугувала монастирською трапезною. Зношену будівлю розібрали, а на її місці заклали глибокий мурований підвал і звели стіни першого поверху.⁠[1]

За поясненням дослідника, продовженню робіт завадили війна та порушення торгівлі грецьких купців із Балканами й Близьким Сходом. Через це припинилося надходження будівельних коштів. До відбудови повернулися лише 1800 року. Первісний проєкт на той час загубили, тож громада запросила чернігівського архітектора Антона Карташевського.⁠[1]

Завершення 1805 року і свідчення мандрівника

За новим проєктом Карташевського церкву завершили 1805 року. Згодом на захід від неї збудували триярусну дзвіницю; Морозов не подає тут точного року її спорудження. Отже, дату завершення храму не слід автоматично переносити на дзвіницю чи кожну деталь ансамблю.⁠[1]

Дослідник наводить спогади Івана Долгорукова, який побував у Ніжині 1810 та 1817 років. Мандрівник відзначав оздоблення церкви, її просторий підвал і дзвіницю. Під час другого візиту він описав вечірню службу та школярів грецького училища, які читали псалми й навчалися співу. Ці спостереження показують храм невдовзі після завершення його відбудови.⁠[2]

Колони та купол на датованій фотографії

На знімку Дмитра Петі́шкіна від 24 березня 2014 року видно білий колонний портик із трикутним фронтоном. Над ним піднімається округлий барабан із високими арковими вікнами й зелений купол, завершений невеликою білою верхівкою. Окрема фотографія того самого дня дає ближчий вигляд колон і карниза біля барабана.⁠[3]

Датовані знімки фіксують зовнішній вигляд будівлі на початку XXI століття. Для раннього інтер’єру джерелом залишаються історичні описи: Морозов повідомляє про втрату давніх розписів та іконостасів. На сучасних зовнішніх фотографіях цих утрачених елементів побачити неможливо.⁠[4]⁠[3]

Від спортивного залу до відновленої служби

У грудні 1960 року, за Морозовим, релігійну громаду Всіхсвятської церкви розпустили рішенням міськвиконкому, а будівлю переобладнали під шкільний спортивний зал. Це змінило використання вже зведеного храму. Водночас дослідник описує втрати сусідньої дзвіниці: її верхні поверхи знищили у 1930-х роках, а залишки розібрали після війни.⁠[4]

Нова громада виникла 1992 року. Морозов називає 4 грудня 1994 року датою першої літургії після тривалої перерви, а 18 квітня 1995-го — датою рішення про передачу Всіхсвятської церкви в постійне користування громаді. Ці події становлять пізніший етап історії храму, віддалений майже двома століттями від завершення будівництва.⁠[4]