Бронзова застібка із залізною пружиною

Фібула мала суцільний приймач і залізну пружину. За визначенням Р. В. Терпиловського, наведеним у повідомленні, вона належить до типу Прага, до кола ранньоколочинських старожитностей середини V століття. Це конкретна фахова атрибуція знахідки; її дату не слід поширювати на всі речі з Ялівщини.⁠[1]

Застібку виявили у шурфі № 6. Автори припустили, що шурф потрапив на слов’янське житло. Підпис до рисунка називає фібулу знахідкою з такого житла, але в самому тексті цей зв’язок висловлено обережніше. Тому невеликий шурф не варто подавати як повністю досліджену оселю.⁠[1]

Два шурфи на городищі й шістнадцять на поселенні

На майданчику городища 2007 року заклали два шурфи розміром 2 × 2 метри. Вони показали шар завтовшки 0,3–⁠0,4 метра, слабо насичений матеріалами різних епох. На прилеглому поселенні-посаді заклали ще шістнадцять шурфів, переважно для з’ясування поширення культурного шару. У повідомленні для посаду наведено потужність шару 0,4–⁠1,2 метра, а для двох віддаленіших шурфів — 0,28–⁠0,45 метра.⁠[1]

Зібраний матеріал включав ліпний посуд доби бронзи, гончарну кераміку давньоруського та козацького часу, уламки стінок амфор. Серед окремих речей названо три пряслиця із шиферу та кераміки, два залізні цвяхи, рибальський гачок і шиферний оселок — камінь для гостріння. Це знахідки з розвідкових шурфів; звіт не об’єднує їх усі в один одночасний набір речей мешканців.⁠[1]

Що показав розріз валу

Ще 1983 року В. П. Коваленко зробив розріз валу. За викладом цих робіт у звіті, городище виникло у XII столітті на місці давнішого поселення. У валу зафіксували рештки дерев’яних конструкцій типу клітей. Серед матеріалів були також кераміка доби бронзи й раннього залізного віку та бронзові вістря стріл скіфського часу. Присутність старіших речей сама по собі не датує спорудження валу.⁠[1]

Джерела описують історію укріплення неоднаково. Звіт наводить розмір майданчика 40 × 40 метрів і пов’язує появу городища з XII століттям. Проєкт організації парку «Ялівщина» 2022 року подає 50 × 60 метрів та інше пояснення: спорудження у I тисячолітті до н. е. і відновлення укріплень у XII–XIII століттях. Це розбіжність розмірів та інтерпретації, яку наведені тексти не усувають.⁠[1]⁠[2]⁠[3]

Боярською садибою та форпостом Чернігова автори розвідки назвали городище лише як найімовірніше пояснення його ролі. Знахідки й дерев’яні конструкції підтримують розмову про життя та укріплення в Ялівщині, але не встановлюють імені власника садиби або конкретного епізоду її оборони.⁠[1]