Крій, тканина та два кольори
За описом Карпенко, сорочка коротка, до стегон, пошита з фабричної тканини. Вишивка прикрашає груди й рукави; її виконано косим хрестиком у жовто-чорній гамі. Геометричні елементи утворюють ритмічні смуги. Для розпізнавання речі важливе саме поєднання крою, розміщення оздоби та кольорів.[1]
Плечова вставка поєднує частини сорочки, а рукави й горловина зібрані в дрібні складки. Карпенко порівняла цей короткий виріб із сорочками на портретах Марії 1859 року: там інший тип одягу, який носили під керсеткою. Тому портрет не можна автоматично вважати зображенням саме музейної речі.[1]
Візерунок у друкованому альбомі
У дослідженні 2023 року Олійник зіставила геометричні мотиви вишивки з друкованими схемами. Вона виявила збіг із таблицями 52 і 66 альбому фірми DMC, виданого 1900 року під ім’ям Терези Ділмонт. Йдеться про відповідність орнаментальних побудов, а не лише загальну подібність хрестиків чи ромбів.[2]
Ця знахідка створила хронологічне питання: Марія Максимович померла 1882 року, раніше від виходу названого альбому. Зіставлення стало підставою перевіряти усталену атрибуцію уважніше. Водночас сама дата друкованого видання ще не встановлює, коли вперше виник візерунок або коли була пошита й вишита сорочка.[2]
Чому висновок залишається відкритим
Олійник звертає увагу, що DMC могла повторювати давніші мотиви. Як окремий приклад вона простежує композицію, відому з видання 1571 року й повторену 1900-го. Це пояснює можливість повторного друку старих орнаментів, але не доводить раннього існування саме тих схем, які збігаються із сорочкою.[2]
Дослідниця не вважає одного збігу достатнім, щоб остаточно відкинути належність речі Марії Максимович. Атрибуція потребує подальшої перевірки. Тож точніше називати сорочку приписуваною Марії: її матеріал, крій і вишивку можна описати впевненіше, ніж історію виготовлення. Майстриня й обставини появи цього виробу залишаються невстановленими.[1][2]
