Дослідження університетської експедиції

У 2005 році роботи проводили фахівці Центру підводної археології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за участі студентів. В. Кобець описав результати обстежень і труднощі спостереження за матеріалами у воді.⁠[1]

Частина знахідок потрапила до місць збору після днопоглиблювальних робіт. Течія додатково переміщувала уламки, а річкові наноси їх перекривали. Тому звіт розрізняє знайдену річ і початковий шар, із якого вона могла походити.⁠[1]

Кістки мамонтів та інших тварин

П. С. Шидловський і В. Кобець окремо розглянули палеонтологічні матеріали — рештки давніх тварин. У повідомленні про район Пекарів вони описали хребець мамонта та кістки кінцівок. На хребці були сліди природного стирання.⁠[2]

Іншу групу становили дрібні кісткові уламки, попередньо визначені як рештки водоплавних птахів. Автори підкреслили їхню подрібненість і переміщення водними потоками. Попереднє визначення тварин та умови збереження тут важливіші за просте перерахування знахідок.⁠[2]

Що можна встановити за таким матеріалом

Кобець відзначав, що течія, зміни рівня води та наноси ускладнювали підводне спостереження. Через ці умови дослідники не завжди могли побачити первинне залягання предметів.⁠[1]

Палеонтологічна праця розглядає разом пам’ятки зі слідами діяльності людей і місця лише з рештками тварин. Про сліди людської діяльності серед знахідок біля Пекарів автори не пишуть: ці кістки вони описують як палеонтологічний матеріал, частину якого перемістила вода.⁠[2]