Суперечка навколо ради
За викладом Валерія Смолія й Валерія Степанкова, Дорошенко спочатку збирався взяти участь у військовій раді та запрошував до неї представників козацьких полків. Проте взаємна недовіра посилилася. Серед умов опонентів була вимога відсторонити від участі його сердюків — найману піхоту.[1]
Дорошенко запропонував провести раду у себе, але згоди не досягли. Після від’їзду посольства Суховієнка почалися бойові дії. Автори монографії 2021 року обережно відносять цей перехід до облоги до кінця липня. Так переговори про спільне політичне рішення змінилися безпосереднім збройним протистоянням.[1]
Як уточнюють тривалість облоги
У дослідженні Смолія й Степанкова окремо переглянуто поширене твердження про п’ять тижнів облоги. За їхньою реконструкцією, вона тривала приблизно сім–дев’ять діб і закінчилася на початку серпня. Цю оцінку автори зробили, зіставивши свідчення джерел, і подають дати як приблизні.[1]
Історики описують відбиття штурму завдяки узгодженим діям піхоти та артилерії. Після невдалого наступу супротивник певний час не поновлював атак. Та успішна оборона ще не означала, що політичний конфлікт вичерпано: табір лишався в облозі.[1]
Посланці та припинення боїв
До кримськотатарського командування прибули посланці османського представника Алі-аги з вимогою припинити воєнні дії проти Дорошенка. Дипломатичний чинник відзначають і монографія, і «Енциклопедія Сучасної України». За описом істориків, нурадин-султан Мурат зняв облогу, основні кримські сили відійшли, а Суховієнко відступив до Умані.[1][2]
Звільнившись від облоги, Дорошенко повернувся до наміру скликати раду для обрання єдиного гетьмана. Проте боротьба тривала: невдовзі інша рада в Умані обрала Михайла Ханенка. Отже, завершення конончанського епізоду дозволило Дорошенкові діяти далі, але не привело до негайного об’єднання всіх його опонентів під однією владою.[1]
