Невелика річ із різьбленою голівкою

Один виріб з оленячого рогу має корпус, схожий на маленьку бочку, і канал для руків’я. На виступі майстер вирізьбив стилізовану голівку істоти: очі позначив заглибленнями, а зверху зробив поперечні насічки. Поверхня відполірована, хоча місцями збереглися нерівності й дрібні тріщини.⁠[1]

Цю річ раніше описала Ганна Шовкопляс. У дослідженні 1971 року вона відзначила зображення голівки тварини та зіставила предмет з іншими давньоруськими знахідками. Йдеться про окрему деталь руків’я: цілий батіг зі шкіряними ремінцями в такому описі не представлений.⁠[1]⁠[2]

Два різні незавершені вироби

Ще один предмет зроблено з відростка рогу косулі. Його виступ нагадує піднятий дзьоб, а поверхня ретельно відполірована. Проте немає отворів для кріплення ремінної петлі. Саме ця ознака дала Осипенку підставу припустити, що роботу не завершили, попри вже виконане оздоблення.⁠[1]

Третя річ з оленячого рогу зберегла шорстку поверхню та сліди спилювання зайвих частин. На думку автора, її могли залишити через розколювання стінок під час свердління каналу. Це пояснення видимих пошкоджень, а не документально відома історія невдачі конкретного ремісника.⁠[1]

Що змінило нове прочитання колекції

Шовкопляс звернула увагу на поєднання готових кістяних речей і заготовок зі слідами зрізування. Воно дозволило їй припустити існування в Конончі місцевої майстерні. Висновок стосувався характеру знахідок: окрему розкопану будівлю майстерні ця публікація не описує.⁠[2]

Сучасне дослідження додало точніше визначення двох незавершених предметів. Так стара музейна колекція дала нові відомості без нових розкопок: форма, отвори та сліди інструментів допомогли уточнити призначення речей. Три завершення показують різні стани роботи з рогом, а не три цілком збережені канчуки.⁠[1]⁠[2]