Для чого складали опис
Люстраціями називали урядові обстеження королівських маєтностей для визначення їхніх доходів та оподаткування. У пізнішого документа втрачені початкові аркуші, тому його дату дослідник установлює за внутрішніми згадками. Це обґрунтоване датування джерела, а не рік, прочитаний на збереженому титулі.[1]
Канів у цих записах був частиною ширшого староства, до якого належали також села й промисли. Опис міста відрізняє доми під замковою владою від козацьких. Такий поділ потрібен був укладачам для розуміння повинностей; його не можна перетворювати на звичайний сучасний перепис усіх мешканців.[1][2]
Платіж і військова служба
У люстрації 1622 року сказано, що міщанські двори під відповідним послушенством не платили чиншу, але давали окремий платіж по п’ятнадцять грошів. Водночас міщани мали відбувати військову службу при старості. Отже, відсутність одного виду платежу не означала відсутності всіх обов’язків.[2]
Той самий запис згадує внесок на утримання підстарости. Окремо названо чотирьох бояр, чиї обов’язки полягали у військовій службі, дорученнях із листами та сторожі разом із міщанами. Ранній опис поєднує грошове утримання управління з виконанням конкретної служби людьми.[2]
Млини й мінливі доходи
Пізніша люстрація окремо називає чотири невеликі млини в самому Каневі, кожен з одним колесом. Натомість число тринадцять у документі 1622 року стосується млинів усього староства. Без урахування цієї різниці можна помилково приписати місту всі навколишні виробництва або вигадати темп їхнього зникнення.[1][2]
Комісія пізнішого обстеження перевірила й дві поташні буди — промисли, де з деревного попелу виготовляли поташ. На той час вони вже припинили роботу, тому їхні поточні прибутки не включили до розрахунку. Минуле виробництво залишилося предметом додаткового з’ясування. Підсумкові суми документа описують господарство староства, а не окремий бюджет Канева.[1]
