Спеціальна освіта для господарства

Школа виникла в час розвитку професійної сільськогосподарської освіти. Як пояснює Т. Ніколаєва, положення 1883 року дозволяло земствам, товариствам і приватним особам відкривати відповідні навчальні заклади. Для Городища цей напрям означав підготовку людей до фахової праці, а не лише здобуття початкової грамотності.⁠[1]

Заклад розраховували на сто учнів із дітей місцевих селян та персоналу маєтку. Він мав власний статут. Т. Курінна характеризує його як сільськогосподарську школу першого розряду, де готували спеціалістів для сільського господарства та його окремих галузей.⁠[1]⁠[2]

Розклад, залежний від сезону

За описом Ніколаєвої, з жовтня до квітня учні займалися в класах. Решта року відводилася сільськогосподарській практиці в маєтку. Така організація розділяла рік на два різні способи навчання: опанування знань і роботу в умовах діючого господарства.⁠[1]

Під час практики учнів повністю утримувала власниця маєтку Катерина Балашова. Курс навчання, за Ніколаєвою, тривав три роки.⁠[1]

Кошти й перший випуск

Обидві дослідниці наводять щорічне державне фінансування викладацького персоналу в розмірі 3500 карбованців. Ще близько 5000 карбованців на інші потреби закладу надходило від Балашових. Ці історичні суми показують дві складові утримання школи: державна підтримка поєднувалася з приватними витратами.⁠[1]⁠[2]

Перший випуск відбувся 1894 року й налічував чотирнадцять фахівців. За Ніколаєвою, вони відразу отримали роботу в поміщицьких господарствах краю. За звітом, на який посилається Ніколаєва, з 1895 по 1911 рік включно Катерина Балашова витратила на утримання школи 146 470 карбованців.⁠[1]