Два різночасові шари
Ще обстеження 1971 року засвідчило на Василиці два шари: нижній належав до доби енеоліту, верхній — до зарубинецької культури. У липні 1997 року дослідники збирали матеріал на поверхні, закладали пошукові шурфи й траншеї. Роботи проводили працівники обласного краєзнавчого музею та археологічної інспекції за підтримки студентів Черкаського університету.[1][2]
Загалом у звіті наведено 674 уламки енеолітичної кераміки, серед яких 671 віднесено до пивихинської культури, та окремо 500 уламків зарубинецької. Далі автори докладно розглянули саме давнішу колекцію. Тому описані нижче способи ліплення й орнаменти стосуються пивихинського посуду.[2]
Стрічки глини й обробка поверхні
Посуд формували вручну зі стрічок глини. На багатьох уламках автори побачили відшарування саме по стиках цих стрічок. Це слід виготовлення, який залишився всередині зламаної стінки: готовий горщик розпався так, що стала помітною його будова.[2]
Більшість кераміки мала коричневий колір, частина — чорний. На зовнішньому й внутрішньому боках деяких уламків збереглися сліди згладжування. Дослідники пов’язали їх із пучком трави або гребінцевим штампом. У керамічній масі вони відзначили пісок та інші домішки, зокрема шамот, кварц і граніт.[2]
Відбитки, ряди та зигзаги
Найчастіше орнамент утворював горизонтальні композиції. Майстри поєднували ямки, насічки, відбитки шнура, гребінцевого штампа та опуклі «перлини». Ряди могли чергуватися, складатися в зигзаг або «ялинку». Декор наносили на верхню частину посудини, край вінця, іноді навіть на його внутрішній бік.[2][3]
Рисунок кераміки показує, наскільки різними були ці поєднання. Уламок під номером 3 має кілька поясів дрібних відбитків і ряд опуклих елементів; посудина під номером 8 — щільні ряди косих відбитків навколо горла. Орнамент тут можна розглядати як видимий результат послідовних рухів під час оздоблення глини.[2]
Сліди використання
На окремих уламках був нагар із внутрішнього боку. Поруч із посудом знайшли два фрагменти плоских пряслиць, крем’яний скребок, відщепи, кварцитовий пест та уламок розтиральника з пісковику. Ці знахідки розширюють уявлення про набір речей поселення. Проте житла тоді не виявили: автори пов’язали це з невеликим обсягом проведених робіт.[2][3]