Заготовки допомогли впізнати майстра-косторіза
У 1977 році на пересопницькому дитинці дослідили залишки житла з невеликим котлованом, приблизно 2,4 на 1,8 метра. У ньому була глинобитна піч. У заповненні археологи знайшли фрагменти оленячих рогів, кістки інших тварин та заготовки виробів. Борис Прищепа, підсумовуючи ці дослідження, описав будівлю як житло майстра-косторіза.[1]
Для цього визначення істотні саме заготовки: вони фіксують проміжну стадію роботи між сировиною та завершеною річчю. Знахідки показують, що з кісткою й рогом працювали, але короткий опис у публікації не перелічує всі вироби майстра. Тому з нього не можна складати певний набір гребінців, руків’їв чи інших готових речей.[1]
Тиглі й зливки вказали на обробку металу
Під час робіт експедиції Прищепи 2002–2005 років на Пастівнику дослідили об’єкти XII — першої половини XIII століття. Автор припускав, що більшість із них належала одній садибі. Серед знахідок були металеві зливки й глиняні тиглі — посудини, у яких плавили кольорові метали.[2]
До цього набору входили також залізна сферична гиря, вкрита міддю, пінцет ювеліра та бронзовий пристрій для виготовлення об’ємних металевих виробів. Саме сукупність таких речей дала дослідникові підстави пов’язати мешканців садиби з ювелірним ремеслом. Визначення однієї садиби автор подав як імовірне, тож воно не перетворює всі знахідки на доведений інвентар однієї майстерні.[2]
Ремісничі знаряддя лежали серед звичайних речей
Поряд із предметами, пов’язаними з виробництвом, у спорудах і культурному шарі Пастівника знайшли уламки гончарних горщиків, північнопричорноморських амфор, вироби із заліза, скла, кістки й кольорових металів. Цей ширший набір характеризує середовище, у якому працювали ремісники. Амфори засвідчують присутність привізного посуду, але наведений опис не встановлює конкретного торгового маршруту або вмісту посудин.[2]
Тут важливо розрізняти сліди виготовлення і сліди користування речами. Тигель пов’язаний із плавленням металу; уламок скляної прикраси сам по собі ще не доводить, що її виготовили поруч. Таке розрізнення дозволяє не приписувати Пересопниці окреме виробництво лише за наявністю готового виробу.[2][3]
Пізніші обстеження доповнили перелік знахідок
У звіті В. Коцюбайла про сезон 2023 року серед знахідок із Пастівника названо фрагменти скляних браслетів, давньоруське кресало та уламок ручки північнопричорноморської амфори. Це матеріал, зібраний під час обстеження, а не новий закритий комплекс ювелірної майстерні. Він доповнює уявлення про речі мешканців цієї частини міста.[3]
Житла та виробничі сліди разом показують різні заняття людей, але потребують окремого прочитання кожного контексту. Про конструкції будинків і печей читайте в матеріалі про оселі Пересопниці, а про роль її укріпленого ядра — у статті про літописний дитинець.