Відбитки пальців під краєм горщика
Найчисленнішими серед знахідок із майданчика городища укладачі паспорта назвали уламки ліпних кухонних горщиків. Частина посудин мала банкову форму — без різко вираженої шийки. Їх прикрашали пальцевими вдавленнями й проколами під вінцем або на наліпному валику. По верхньому краю часто додавали насічки.[1]
Такі ознаки видно навіть тоді, коли від посудини залишився лише невеликий фрагмент. У паспорті окремо подані малюнки уламків і перерізи їхніх стінок: вони фіксують форму краю та місце оздоблення. Водночас численність уламків не дорівнює кількості цілих горщиків і не дозволяє відновити посудний набір конкретної оселі.[1]
Лощені миски та черпаки з білою пастою
Столовий посуд представлений, зокрема, чорнолощеними та загладженими мисками. У багатьох край був потовщений і загнутий досередини. Деякі миски мали наколи з внутрішнього боку, а зовні — округлі чи видовжені наліпи. Опис зберігає ці дрібні відмінності, які легко загубити за загальним словом «кераміка».[1]
На уламках стінок і ручок чорнолощених черпаків траплявся врізаний геометричний орнамент. Частину візерунків заповнювали білою пастою. Колекція містила також фрагменти корчаг — високих великих посудин із майже вертикальним вінцем, край якого відгинався назовні, — та ліпних глеків.[1]
Речі для роботи та кружечки з розбитого посуду
Серед глиняних виробів паспорт перелічує прясельця й масивні важки до ткацького верстата. Ці назви вказують на речі, пов’язані з прядінням і ткацтвом, але сам перелік не встановлює ні місця майстерні, ні обсягу виробництва. Житлові споруди чи рештки верстата в цьому описі колекції не наведені.[1]
Від розбитих горщиків і мисок відколювали та обточували невеликі округлі кружечки неправильної форми. Укладачі визначили їх як гральні фішки, які назвали крем’яхами. Це тлумачення призначення предметів; правила гри чи її назва для давніх мешканців Стасів у джерелі не встановлені.[1]
Кам’яні вироби представлені пісковиковими розтирачами, уламками зернотерок, таць і абразивів. Окремо згадані кістяні накладки до ножів. Незвична невелика річ — мушля морського молюска з отвором для підвішування, визначена в паспорті як підвіска. Конкретний шлях, яким вона потрапила до Стасів, цей опис не простежує.[1]
Окремий кинджал і широке датування колекції
До Стасів віднесено також залізний кинджал із вигнутими кінцями навершя. За публікацією розвідок, його збережена довжина становила 33,5 сантиметра; за формою зброю датували другою половиною VI століття до нашої ери. Проте автори вказали походження з городища або його округи, а паспорт — з округи комплексу. В обох джерелах згадано приватну збірку. Цей предмет не описаний як знахідка з дослідженого житла чи поховання.[1][2]
Час одного кинджала не визначає тривалості життя всього поселення. У повідомленні про розвідки типовий набір матеріалів городища й навколишніх селищ віднесено до VI–IV століть до нашої ери, а паспорт датує основні нашарування й колекцію городища ширше — VII–IV століттями до нашої ери. Ці формулювання стосуються різних узагальнень матеріалу; самі по собі вони не дають точної дати заснування городища.[1][2]
Укріплений майданчик і прилегле східне селище слід розрізняти також під час роботи зі знахідками. У паспорті для селища окремо згадані уламки ліпного посуду й амфор, а також залягання скіфських речей разом із матеріалами XVIII століття. Тому кожну річ важливо пов’язувати з її описом, а не складати всі знахідки комплексу в уявний одночасний набір.[1]
Для порівняння форм посуду корисна стаття про місцеву кераміку й античні амфори Більського городища. Там описано іншу колекцію з розкопок; її точніше визначені комплекси не можна автоматично переносити на Стасі.