Пам’ятка була відома до розкопок

В описі «Старожитностей околиць Комсомольська» відкриття Барбари I пов’язане з обстеженнями М. Я. Рудинського 1922 року. Автори також згадують повторні огляди місцевих краєзнавців, зокрема С. О. Єремеєва у 1992–⁠2000 роках. Це ретроспектива, наведена у виданні 2004 року; початок стаціонарних розкопок не був першим повідомленням про пам’ятку.⁠[3]

Звіт про сезон 2005 року окремо описує середину 1980-х: під час інтенсивного житлового будівництва ґрунт для нових майданчиків намивали водою, а краєзнавці знаходили сліди різночасових багатошарових поселень. Два з них дістали назви Барбара I та Барбара II. Розкопки, про які йдеться далі, стосувалися Барбари I; номер II позначає іншу пам’ятку.⁠[1]

Що сталося з берегом

За звітом Башкатова і Стахіва, 1964 року підняття води в новоствореному Дніпродзержинському водосховищі частково підтопило прибережну ділянку поселення. Гідронамив 1986–⁠1990 років додатково розмив його та відділив каналом від хутора Редути. Автори оцінювали збережену на час розвідок 2004 року площу приблизно у 70 % від поселення. Ця оцінка описує тодішній стан, а не сучасну збереженість.⁠[2]

Раніший опис в АЛЛУ теж фіксує часткове руйнування пам’ятки розмивом Дніпра, але промивання протоки до озера Барбара відносить до 1960-х років. Отже, джерела не дають цілком однакової хронології зміни берега. Їх можна зіставляти як свідчення пошкоджень, однак не зводити до одного точно датованого епізоду.⁠[4]⁠[2]

Знахідки з розмивів і нові запитання

Більшість речей, відомих авторам звіту до розкопок, походила з берегових розмивів. У збірці налічувалося понад 200 предметів: крем’яні знаряддя, уламки ліпного й гончарного посуду та окремі металеві й кістяні вироби. Кераміка й інші речі представляли різні періоди — від неоліту до XIX століття. За таким набором можна було побачити тривалу історію використання місця, але речі з розмитого берега не утворювали одного закритого комплексу.⁠[2]

Під час розвідок 2002–⁠2003 років поселення оглядали О. Б. Супруненко, І. М. Кулатова і К. М. Мироненко. У 2005 році Комсомольська ранньослов’янська охоронна археологічна експедиція ІА НАНУ під керівництвом Ю. О. Башкатова розпочала розкопки. За повідомленням авторів, роботи замовив міськдержвиконком; на цій території планували створити реконструйоване селище різних часів. Звіт повідомляє про задум, а не про його здійснення.⁠[2]

Як обрали місце для розкопу

Спершу дослідники заклали два шурфи у східній частині відкритої ділянки, відведеної під роботи. Там виявили переважно перевідкладений пісок, а збережений темний прошарок був дуже тонким; заглибленню заважали ґрунтові води. Розкоп I заклали на іншій ділянці. У його стінках простежили культурні нашарування, що ставали потужнішими й залягали глибше в напрямку озера. Це дало авторам підставу припустити, що давнє поселення тяжіло радше до старого озера Барбара, ніж до Дніпра.⁠[2]

Загалом за сезон дослідили 280 м², одну будівлю, чотири ями й залишки рівчака з керамікою. Саме розкопки дозволили перейти від збірки різночасових берегових знахідок до опису окремих споруд і шарів. При цьому автори залишили відкритими питання культурної належності пізньоримських матеріалів: результатом сезону стали нові спостереження, а не остаточна історія всього поселення.⁠[5]